Навигация
 
вит-віз
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ПРИНЦИП

у міжнародному праві - принцип, за яким суб'єкт міжнар. права, що вчинив міжнар.-протиправний акт, зобов'язаний відшкодувати заподіяну шкоду. В. ш. п. підтверджений рішеннями міжнар. арбітражів. Зокрема, Постійна палата міжнародного правосуддя у справі СЬоггоху (1927) визнала, що порушення міжнар.-правового зобов'язання, відповідно до загального міжнар. права, тягне за собою зобов'язання держави-правопо-рушника відшкодувати заподіяну шкоду, враховуючи всі наслідки неправомірного акту. Має бути відновлено поперед, стан (реституція в натурі), а коли це неможливо, то відшкодування здійснюється у справедливому співвідношенні до завданої шкоди. Якщо в міжнар. звичаєвому праві відсутні відповідні норми, то застосовуються загальні принципи права про відшкодування збитків, які здавна практикуються третейськими судами під час розгляду таких справ. Складнішим є питання про відшкодування нематеріальної шкоди, оскільки в цьому випадку перенесення чинних внутрідерж. норм у сферу міжнар. відносин досить обмежене. Але і тут застосовується зазначена вище міжнар.-правова норма, за якою держава-правопорушник зобов'язана відновити поперед, стан або відшкодувати завдану шкоду. За наявності сумнівів, яке відшкодування вважати достатнім, застосовується принцип міжнар. стандарту, хоч і тут можуть виникати розбіжності. Як зазначила Пост, палата міжнар. правосуддя у згаданій вище справі, спори про засоби та порядок відшкодування є спорами щодо застосування норми міжнар. права.

Міжнародно-правовий принцип відшкодування за неправомірний акт має насамперед компенсаційний, а не каральний характер. Як свідчить практика, для розв'язання таких спорів д-ви віддають перевагу міжнар. арбітражу, де застосування каральних санкцій є недоречним. При відновленні стану, що існував до вчинення неправомірного акту, держава-правопорушник зобов'язана скасувати або змінити закон, який суперечить міжнар. праву. Потерпіла д-ва може висунути вимогу про скасування міжнародно-неправомірного рішення навіть тоді, коли воно набуло чинності в ін. д-ві. Міжнар.правове зобов'язання про відновлення поперед, стану, якщо воно не обумовлене спец, договорами, не втрачає свого значення на тій підставі, що треті особи набули приват. прав на дану річ. У цьому випадку д-ва зобов'язана придбати її через відчуження. Однак відповідно до заг. принципів права держава-правопорушник має право відмовитися від відновлення поперед, стану і замінити його рівноцінним відшкодуванням, якщо вимога про відновлення є зловживанням правом.

Якщо заподіяна шкода визнається у грош. формі, то обов'язок відшкодування збитків теж здійснюється у грош. формі, а їх розміри визначаються заг. принципами права. На практиці розрізняють безпосеред. та опосередковані збитки. Останні, проте, підлягають відшкодуванню лише тоді, коли доведено причинний зв'язок між неправомірним актом та завданою шкодою. Зазначені принципи підтверджені в рішеннях трет. судів. Відповідальність за збитки та обов'язок їх відшкодування передбачають також упущену вигоду, на яку можна було розраховувати за звичайного перебігу справ. Але розмір відшкодування відповідно зменшується, якщо на потерпілого падає частина вини (залік вини) або якщо він також отримав вигоду від такої дії (компенсація вигоди збитком).

Особливий характер має спричинення нематеріальної шкоди в її ідеальному варіанті, коли обов'язком держави-правопорушника є надання потерпілому сатисфакції. Це дії, які мають задовольнити державу, що зазнала образи. У практиці держав існують такі види сатисфакції: покарання винних посад, осіб або зміщення їх з посад; покарання винних приватних осіб; офіційне вибачення; сплата грош. суми для спокутування вини; надання гарантій на майбутнє. Отже, сатисфакція на відміну від відшкодування шкоди має характер каральної міри, хоча заг. міжнар. право не знає накладення покарання на державу. Від потерпілої д-ви певною мірою залежить, яку саме форму, що замінює відшкодування, вона вважає рівноцінною сатисфакцією за вчинену протиправну дію. Проте ця свобода вибору обмежується принципом дотримання міжнар. стандарту.

Літ.: Фердросс А. Международное право. М., 1959; Schuschnigg К. International Law. В кн.: An Introduction to the Law of Peace. N. Y., 1959; Междунар. право. M.. 1995.

В. Н. Денисов.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]