Навигация

 
вій-вод
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ВІТТЕ

Сергій Юлійович [17(29).УІ 1849, Тифліс, Грузія - 28.11 (13.Ш) 1915, Петроград] — держ. діяч Рос. імперії кінця 19 — поч. 20 ст., граф. Закін. 1870 фіз.-мат. ф-т Новорос. ун-ту (Одеса). Служив у канцелярії одес. генерал-губернатора, в залізн. відомствах Одеси та Києва. 1889 призначений директором департаменту залізниць м-ва фінансів, 1892 — міністром шляхів сполучення. У 1892—1903 був міністром фінансів. З 1903 очолював Комітет міністрів, у 1905— 06 — голова Ради міністрів. 1906 вийшов у відставку і відійшов від активної політ, діяльності, проте зберігав за собою деякі посади: члена Держ. ради, голови комітету фінансів. В. був переконаним монархістом. У молодості входив до слов'янофіл. «Одеського слов'янського благодійного товариства», був одним із засновників (1881) «Священної дружини» — таємної монарх, орг-ції для боротьби з рев. рухом. Поступово В. перейшов на позиції «бюрократа-прогресис-та», речника оновлення та модернізації Росії під скіпетром самодержавства. В. відомий як визначний представник бан-ківсько-пром. кіл, відіграв велику роль у розвитку і зміцненні капіталізму в Росії. Серед екон. реформ, здійснених В., — введення у Росії винної монополії (1894), грош. реформа на основі золотого обігу (1897), будівництво мережі залізниць, у т. ч. Сибірської магістралі. У зовн. політиці був прибічником зближення з Францією та Китаєм, активно сприяв залученню у Росію іноз. капіталу, ініціатор митних угод з Німеччиною 1894 і 1904. Енергійно виступав за просування Росії до берегів Тихого ок. Напередодні рос.-япон. війни виступав за угоду з Японією ціною деяких поступок, 1905 очолив рос. делегацію по підписанню Портсмут, миру. Революцію 1905—07, з одного боку, намагався погасити шляхом поступок і гнучкої політики (скликання Держ. думи, Маніфест 17.Х 1905), з іншого — вдавався до рішучих заходів придушення рев. виступів. Був віроломним і нерозбірливим у засобах досягнення мети, вважався майстром закулісної інтриги.

B. — автор праць фін.-екон. та політ, характеру, а також «Спогадів», які є цінним джерелом для вивчення історії Росії кін. 19 — поч. 20 ст. Йому присвячена різноманітна л-ра — від апологетики його особистості й діяльності до їх неприйняття та різкої критики. Родина В. була тісно пов'язана з Україною. У Києві та Одесі мешкали його численні родичі. В. був одним із засновників газ. «Киевское слово».

Тв.: Воспоминания, т. 1—3. М., 1960.

Літ.: Струве П. Граф С. Ю. Витте. М., 1915; Кони А. Ф. Сергей Юльевич Витте. М., 1925; Тарле Е. В. Граф C. Ю. Витте: Опыт характеристики внешней политики. Ленинград, 1927.

С. М. Куделко, О. Н. Ярмиш.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]