Навигация
 
воє-в'яз
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ВОЛИНЬ

— пн.-зх. регіон України, основою якого є теперішня Волинська область. Виникнення перших держ. утворень на тер. В. (Волинської землі) пов'язане з розвитком східнослов'ян. племен — дулібів, бужан, волинян. Дослідники вважають, що це три назви одного східнослов'ян. союзу, які змінювалися протягом певного істор. періоду. В 7 ст. на Волин. землі сформувався Дуліб-ський союз з центром у м. Волинь (Ве-линь). Це переддерж. утворення було типовим і для ін. східнослов'ян. союзів племен. Очолювали його ватажок племені — князь і рада старійшин, до якої входили представники провідних родів. Велику роль у політ, житті союзу відігравало віче. Осн. засобом соціального регулювання були звичаї. Отже, на час входження до Київської Русі (983) за князювання Володимира Святославича у Волин. землі вже існувала державність. У серед. 11 ст. територія В. стала основою Володимире-Волинського князівства. 1199 нащадок Володимира II Мономаха володимиро-волин. князь Роман Мстиславич об'єднав Володимиро-Волинське князівство і Галицьке князівство в єдину Галицько-Волинську д-ву (див. Галицько-Волинське князівство). У серед. 14 ст., за великого князя литовського Гедиміна, В. на правах уділ, князівства (див. Волинське князівство) входить до Великого князівства Литовського. 1340 волин. князем було проголошено його сина Лю-барта. Як і більшість укр. земель, що зберегли статус уділ, князівств, В. мала таку ж систему правового зв'язку з центр, владою, як і за часів Київ. Русі. Компетенція уділ, князя була досить широкою. Він зосереджував у своїх руках суд., адм. та військ, владу, проводив збір податків. Правитель Литви не мав права приймати апеляції на суд. рішення уділ, князя і втручатися у внутр. справи князівства.

За вел. князя литовського Вітовта (1392— 1430) змінюється держ.-правовий статус В.: з уділ, князівства вона перетворюється на провінцію Вел. князівства Литовського; волин. князя Федора Любартовича замінюють намісником, призначеним з Вільні. 1440 Волин. князівство відновлюється. Його володарем стає Свидригайло (1370—1452). У 1452 вел. князь литовський, король Польщі Казимир остаточно ліквідує Волин. князівство. На його землях утворюються 3 повіти — Луцький, Володимирський та Кременецький. У період перебування В. у складі Литовсько-Руської д-ви протягом майже 100 років вона зберігала певну адм.-тер. автономію і власну правову систему, засновану на звичаєвому праві і «Руській Правді». В серед. 16 ст. на тер. В. поширюються норми Литовських статутів. За Люблінською унією 1569 В. (а ще раніше, в 1377, Західна Волинь — міста Холм та Белз) переходить під владу Польщі. Утворюється Волинське воєводство з адм. центром у м. Луцьку. Його очолював воєвода з широкими повноваженнями. Воєводство поділялося на вже згадані 3 повіти. Адміністрацією повіту керував староста: він збирав податки, виконував суд. функції, організовував захист території у воєнний час. Внаслідок другого (1793) і третього (1795) поділів Польщі В. опиняється у складі Рос. імперії. Починають діяти норми рос. законодавства, насамперед ті, що регулювали адм.-тер. поділ приєднаних земель і базувалися на акті «Установлення для управління губерній» від 7.XI 1775. У 1793 утворюється Ізяславське намісництво (з 1795 — Волинське) з центром у м. Ізяславі (тепер Хмельн. обл.). 1795 адм. центр Волин. намісництва переноситься до м. Новоград-Волинського (тепер Житом, обл.). Намісництво охоплювало 13 округів (повітів). Влада належала намісникові, який підпорядковувався мінському, волинському (ізяславському) і брац-лавському ген.-губернаторові. За указом рос. царя Павла І (1796) намісництво було ліквідоване і 29.VIII (9.IX) 1797 утворено Волин. губернію. 1804 замість Новограда-Волинського губ. містом став Житомир. 1832 Волин. губернія разом з Київ, та Подільською увійшла до Київ, генерал-губернаторства. Волин. губернатор поєднував адм. та поліційну владу і керував губ. правлінням. У губернії існували місц. органи («при-сутствія») відповідних міністерств, губ. установи. Входження В. у правове поле Рос. імперії на зламі 18—19 ст. позначилося на здійсненні у губернії сел. реформи 1861. У зв'язку з інвентарною реформою 1847—48 і політ, обставинами вона була сприятливішою для селянства, ніж в ін. регіонах України (менша сума викупних платежів). У 20 ст. Волин. губ. складалася з 12 повітів — Володимиро-Волинського, Лубенського, Житомирського, Заславського, Ковельського, Кременецького, Луцького, Овруцького, Ста-рокостянтинівського, Новоград-Волинсь-кого, Острозького, Рівненського. Протягом 1917—20 В. входила до складу УНР і Української держави П. Скоропадського. З встановленням рад. влади на В. відбувається адм.-тер. реформа. Постановою ВУЦВК і Раднаркому УСРР Волин. губ. ліквідується, а натомість утворюються З округи — Новоград-Волинський, Житомирський і Шепетівський. Частина Зх. Волині за умовами Ризького мирного договору 1921 відходить до Польщі, засновується Волинське воєводство з центром у Луцьку. У вересні 1939 ці райони возз'єднуються з Україною. У Луцьку було утворено тимчасове обл. управління. 22.X 1939 на В. відбулися вибори до Народних Зборів Західної України. Після включення Зх. України до складу УРСР 4.ХІІ 1939 на тер. В. утворено Волинську область.

Літ.: Леонтович Ф. И. Очерки истории лит.-рус. права. СПб., 1894; Довнар-Запольский М. В. Из истории литовско-польской борьбы за Волынь. К., 1896; Історія міст і сіл України. Волин. область. К., 1970; Історія Волині. К., 1988; Велика Волинь: минуле і сучасне. Хмельницький — Ізяслав — Шепетівка, 1994.

В. Т. Окіпнюк.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   воє-в'яз   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]