Навигация
 
воє-в'яз
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ВОЛЬФ

(Wolf) Християн (24.1 1679, м. Бреслау — 9.IV 1754, м. Галле) - нім. філософ, правознавець. Закін. Галльський ун-т. Працював професором в ун-тах Галле і Магдебурга. Один з ідеологів доби Просвітництва в Німеччині. Обстоював ідею освіченого абсолютизму. Будучи різнобічним ученим (філософія, право, математика, фізика, медицина, психологія, ботаніка, економіка), В. зробив, зокрема, значний внесок у розвиток міжнародного права, виступав як послідовник ідей Г. Греція.

Вольф Х.

1749 виходить друком праця В. «Право народів, викладене за науковим методом», а

1750 — «Інституція природного права та право народів». Метою міжнар. права В. вважав самозбереження і саморозвиток націй та їх співробітництво і взаємодопомогу у досягненні своїх цілей. Обгрунтував два види зобов'язань націй, що випливають з необхідності їх існування: стосовно власної нації і стосовно ін. націй. Кожному з цих зобов'язань має відповідати певне право. Так, зобов'язання нації щодо самої себе за своїм походженням є природним (природженим) правом на самозбереження та самозахист, які нічим не обмежуються. Зобов'язання ж нації стосовно інших є «недосконалим», обмеженим правом, оскільки допомога ін. народові не повинна завдавати шкоди зобов'язанням щодо самої себе. І в цьому питанні вона (нація) є єдиним і суверен, суддею. Отже, другий вид зобов'язань за своїм характером є набутим правом, що контрастує з природ, правами націй.

В. розглядає нації як організовану спільноту, асоціацію, державу, яку називає civitas maxima, що в свою чергу складається з окремих civitates, тобто держав, якими є асоціації індивідів. Мета великої спільноти націй — сприяння заг. добробуту держав через їх співробітництво відповідно до норм, що випливають із civitas maxima. Сукупність цих норм В. трактує як jus voluntarium — «добровільне» або «вольове» право. Розбіжність з незмінним природ, станом jus neces-serium («необхідним» правом) і jus voluntarium (правом «добровільним») В. ілюструє доктриною справедливої війни. Згідно з теорією «необхідного права» війна може бути справедливою тільки з погляду однієї сторони, тоді як за теорією «вольового права» війна може бути справедливою з обох сторін. У цьому сенсі «вольове» право має перевагу перед правом «необхідним». В. започаткував також доктрину природ, прав нації, що з часом розвинулася у міжнар. праві як вчення про осн. права та обов'язки держав. Прогресивним було й висунуте ним положення про поділ міжнар. права на матеріальну та процесуальну частини.

Літ.: Nussbaum A. A Concis History of Law of Nations. N. Y., 1947; Оппенгейм Л. Междунар. право, т. 1. M., 1948.

В. H. Денисов.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]