Навигация

 
воє-в'яз
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ВОТЧИНА

— комплекс феод. зем. власності (земля, будинки, інвентар тощо) і пов'язаних з нею прав на феодально залежних селян. За доби Київської Русі існували княжі, боярські, монастирські та церковні в., у яких використовувалася праця смердів і холопів. Права вотчинників було закріплено в «Руській Правді». У період феод, роздробленості на Русі (2-а пол. 12 — 1-а пол. 15 ст.) В. стали панівною формою землеволодіння. Вотчинники експлуатували феодально залежне населення, мали право стягувати з нього численні податки і вершити суд (див. Вотчинний суд). В. можна було продавати, обмінювати, дарувати, передавати у спадок тощо (звідси княжа, жалувана, родова, куплена В.).

На укр. і білорус, землях, загарбаних у 14— 16 ст. Литвою та Польщею, вотчинне землеволодіння досягло значних розмірів. Литовські статути надавали землевласникам широкі права розпоряджатися В. Згодом у Польщі виник такий тип В., як фільварок. Він поширився і на укр. та білорус, землях, що входили до складу Речі Посполитої. У Зх. Європі В. (сеньйорія, манор) стала панівною формою землеволодіння у 8—13 ст. Тут для більшості В. було характерним використання панщини у г-вах феодалів при збереженні переважної частини земель у руках залежних селян-тримачів, що обкладалися прод. податком — оброком. У 16—17 ст. у Зх. Європі стали типовими В. без панського г-ва, в яких вотчинник зберігав лише право на отримання встановлених податків з вільних селян. У країнах Центр, і Сх. Європи в 16—18 ст. домінувала В., де більша частина землі була зайнята підприємницьким панським г-вом, що оброблялося кріпаками. З утворенням Рос. д-ви (2-а пол. 15 — 1-а пол. 16 ст.) землі вотчинників, які чинили опір центр, владі, передавалися дворянству. У кін. 16 ст. домінуючою формою феод, землеволодіння став маєток. З 17 ст. цар. уряд нагороджував В. дворян за взірцеву службу. Указ Петра І від 23.111 1714 про єдиноспадкування юридично оформив остаточне злиття В. і маєтку. Це стосувалося і укр. земель, що входили до складу Росії.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]