Навигация
 
воє-в'яз
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД РОБІТНИЧИХ, СЕЛЯНСЬКИХ І ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИХ ДЕПУТАТІВ

- найвищий орган держ. влади УСРР від часу її утворення (грудень 1917) до прийняття Конституції УРСР 1937. Після 13-го Всеукр. з'їзду рад (січень 1935) В. з. p. p., с. і ч. д. було перейменовано на З'їзд рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів УСРР. Конституція УСРР 1919 віднесла В. з. p. p., с. і ч. д. поряд з ВУЦВК та РНК до центр, органів рад. влади в республіці. Однак не було проведено чіткого розмежування їх компетенції. Вважалося, що їх віданню підлягають загальнодерж. питання (визначення і зміна кордонів республіки, відносини з іноз. д-вами, заг. керівництво внутр. політикою, законодавство тощо), а також питання, які хоч і не мали загальнодерж. значення, але розглядалися центр, органами влади. Проте Конституція 1919 все ж виділяла В. з. p. p., с. і ч. д. із системи центр, органів як «вищу владу УСРР», у виключному віданні якої були питання затвердження Осн. Закону, внесення до нього змін і доповнень, оголошення війни та укладення миру, формування ВУЦВК; з'їзд накреслював заг. напрями діяльності робіт.-селян. уряду та всіх органів влади в країні; перед ним відповідали ВУЦВК і РНК УСРР. Зміни в Конституції УСРР (травень 1925) чіткіше визначили Всеукр. з'їзд рад як верх, орган влади республіки. Його виключній компетенції підлягали питання: затвердження Конституції УСРР та Конституції Молд. АРСР, змін і доповнень до них; затвердження та зміни кордонів; вирішення питань про вихід УСРР із Союзу PCP; обрання членів ВУЦВК та членів Ради національностей ЦВК СРСР. Своїми законод. актами Всеукр. з'їзд рад визначав осн. напрями діяльності центр, і місц. органів Укр. д-ви. Його рішення мали директ. характер, найвищу юрид. силу. Підзвітними з'їздові були ВУЦВК і РНК УСРР. Однак з утворенням СРСР він мусив керуватися постановами з'їздів рад СРСР, директивами з'їздів ВКП(б) і КП(б)У та пленумів ЦК ВКП(б) і КП(б)У. Такий правовий статус В. з. р. р., с. і ч. д. було зафіксовано в Конституції УСРР 1929. Проте з поч. 1930-х рр. компетенція з'їзду помітно звузилася. Непомірне зростання ролі і впливу центр, органів влади СРСР призвело до поступової втрати Україною елементів суверенності. Це позначилося і на статусі її центр, органів влади. Звузилася нормотв. діяльність В. з. р. р., с. і ч. д. — ці функції перебрали на себе загальносоюзні органи. Зменшилася його роль у держ., госп. та соціально-культур. будівництві. Припинилася практика заслуховування звітів про діяльність союз, уряду. З'їзди ставали декорат. форумами, які безоглядно схвалювали всі заходи парт, апарату, надавали держ.-правової форми директивам ВКП(б).

Конституція УСРР 1919 передбачала, що порядок обрання на В. з. р. р., с. і ч. д. встановлює ВУЦВК. Цю функцію ВУЦВК реалізовував шляхом прийняття конкр. постанови щодо проведення виборів на кожний з'їзд і норм представництва. Так, за постановами ВУЦВК від 7 квітня та 25 травня 1920 делегатів на респ. з'їзд рад надсилали губернські, згодом — окружні та міські з'їзди рад за нормою: 1 делегат від: а) 1 тис. червоноармійців у військ, частинах; б) 10 тис. виборців міського робіт, населення; в) 50 тис. сільс. мешканців. Конституція УСРР 1929 встановила, що В. з. р. р., с. і ч. д. складається з делегатів, обраних Всемолдавським з'їздом рад та окружними (згодом обласними) з'їздами рад за нормою: від міських і селищних рад — 1 делегат на 10 тис. виборців; від сільських — 1 делегат на 50 тис. населення. Диференц. норми представництва, практика позбавлення вибор. прав з політ, мотивів мали забезпечити такий склад верх, органу держ. влади, який беззастережно підтримував би рад. владу. Змінився і парт, склад В. з. р. р., с. і ч. д.: якщо на 5-му з'їзді рад (березень 1921) разом з більшовиками засідали 13 делегатів від ін. партій, то на 6-му (грудень 1921) їх було тільки двоє, а з 7-го з'їзду рад (грудень 1922) вищий представницький орган України став однопартійним — більшовицьким.

За Конституцією УСРР 1919 Всеукр. з'їзд рад скликався ВУЦВК не рідше як двічі на рік. Згодом (1925) цю статтю Осн. Закону було змінено, передбачивши скликання чергових з'їздів рад щорічно, а з 1926 — раз на два роки. Надзв. з'їзди могли скликатися як з ініціативи ВУЦВК, так і на вимогу рад та з'їздів рад територій, що налічували не менше третини всіх гр-н УСРР, котрі мали виборчі права. Однак з 1930 черговість з'їздів порушилася: 12-й відбувся 1931, а наступний, 13-й, — лише 1935. Усього відбулося 14 з'їздів: 1-й [11 — 12 (24— 25).ХІІ 1917], 2-й (17-19.111 1918), 3-й (6-10. III 1919), 4-й (16-20.У 1920), 5-й (25.11—3. III 1921), 6-й (14-17.ХІІ 1921); 7-й (10-14. XII 1922), 8-й (17-20.1 1924), 9-й (3-10.У 1925), 10-й (6-13.IV 1927), 11-й (7-15.У 1929), 12-й (25.ІІ-4.ІІІ 1931), 13-й (15-22.1 1935), надзвичайний, 14-й (25-30.1 1937). За Конституцією УРСР 1937 найвищим органом держ. влади стала Верх. Рада УРСР.

Літ.: Бабій Б. М. Укр. рад. д-ва в період відбудови нар. г-ва (1921-1925 рр.). К„ 1961; Гончаренко В. Д. Всеукр. съезд советов раб., крест, и красноарм. депутатов — верх, орган власти УССР в 1917-1937 годах. К., 1990; Історія д-ви і права України, ч. 2. К., 1996.

В. А. Чехович.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]