ВУЛИЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ

- сукупність злочинів, скоєних протягом певного проміжку часу на певній території міста чи ін. нас. пункту, що співвідноситься з поняттям «вулиця». У зак-ві терміна «В. з.» немає, але кримінологія виділяє цей вид злочинів, оскільки: вони викликають підвищену не-гат. реакцію населення і посилюють психол. напруження у певному районі, регіоні, країні загалом; облік і дослідження показників цих злочинів дають змогу оцінити ефективність діяльності окр. служб міліції (патрульно-постової, дільнич. інспекторів тощо), а також відповід. громад, формувань. В. з. не обмежується кримінально караними діяннями безпосередньо на вулиці. Вона охоплює і злочини, скоєні в ін. громад, місцях. До В. з. належать, зокрема, такі крим. вияви: а) злочини, скоєні на вулицях, майданах, проспектах, бульварах, набережних, мостах, шляхопроводах, естакадах, зупинках громад, тр-ту, у парках, скверах, провулках, проїздах, завулках, дворах (за винятком індивід, садиб), що знаходяться у межах нас. пункту; б) крадіжки з ресторанів, кав'ярень, закладів громад, харчування, кіосків, трансп. засобів тощо, якщо злочинці проникають на ці об'єкти з вулиці; в) викрадення автотранспорту, що знаходився на вулиці, поблизу будинків, на стоянках, які не охороняються.

Ю. В. Акксандров.