Навигация
 
г-герб
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ГАНДІ

(Gandhi) Мохандас Карамчанд (2.Х 1869, князівство Порбандар — 30.1 1948, Делі) — інд. політ, діяч, мислитель, засновник гандизму. 1891 отримав юрид. освіту в Англії, до 1893 займався адвокат, практикою у Бомбеї. Протягом 1893— 1914 служив юрисконсультом гуджаратської торгової фірми у Пд. Африці, де очолив боротьбу проти расової дискримінації і утисків індійців. Г. виробив тактику «са-тьяграхи» — ненасильницького опору. Після повернення на батьківщину (січень 1915) Г. зблизився з партією Індійський національний конгрес, вступив до неї. У роки 1-ї світ, війни підтримував

Ганді М.К.

військ, зусилля Англії, сподіваючись схилити брит. уряд до надання Індії самоуправління.

Став одним з найвизначніших діячів нац.-визв. руху, що різко посилився під впливом закінчення світ, війни, рев. перетворень у Росії та відмови Англії запровадити політ, самоуправління Індії. Конкретизуючи тактику антиангл. виступів інд. народу, Г. намагався обмежити її ненасильницькими формами. Він засуджував класову боротьбу, проповідував вирішення соціальних конфліктів шляхом арбітражу. У 1919—22 керував кампанією «ненасильницького неспів-робітництва» з представниками брит. влади в Індії. Упродовж 1929—33 очолював нову кампанію громадян, непокори, спрямованої проти уряд, соляної монополії. У вересні 1934 заявив про вихід з Інд. нац. конгресу, мотивуючи це бажанням присвятити себе «соціальній роботі»: відродженню ручного ткацтва і боротьбі проти т. з. недоторканості, однак фактично залишався вождем партії. Г. неодноразово заарештовували і ув'язнювали (1922-24, 1930-31, 1942-44). В 1942 у зв'язку з відмовою Великобританії сформувати нац. індійський уряд і посиленням антиімпе-ріалістич. настроїв висунув антиангл. гасло «Геть з Індії», мотивуючи його тим, що лише незалежна Індія зможе чинити опір япон. агресорам у ході поширення їх військ.-окупаційної присутності в Пд.-Сх. Азії і на Тихому океані.

Після 2-ї світ, війни Г. намагався досягти незалежності Індії мирним шляхом, водночас виступав проти кровопролит. сутичок між індусами і мусульманами, які почалися у зв'язку з розчленуванням Індії на дві д-ви — Індійський союз і Пакистан (серпень 1947). Убитий членом індуської шовініст, орг-ції. Будучи впродовж 1919—48 ідейним керівником і найвпливовішим політ, лідером Інд. нац. конгресу, активно виступав за незалеж. шлях розвитку країни, здобув величезну соціальну підтримку, широку популярність у народі, який нарік його Махатмою (великою душею). Вчення Г. (гандизм) має численних прихильників та послідовників не лише в Індії, айв усьому світі. Тв.: Моя жизнь. М., 1969.

Літ.: Роллан Р. Махатма Ганди. Ленинград, 1924; Fischer L. The life of Mahatma Gandhi. London, 1951; Датта Д. Фи-лософия Махатмьі Ганди. М., 1959; Сілванян Г. Етика не-насилля Махатми Ганді. «Політика і час», 1995, № 12.

В. Ф. Смолянюк.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]