Навигация

 
г-герб
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ГАЛИЦЬКИЙ СЕЙМ

- представницький орган, утв. 1775 Австрією на захоплених нею землях з місцеперебуванням у Львові. Г. с. мав статус дорадчого органу при губернаторі Галичини. Складався з представників трьох соціальних верств: аристократії (князі, графи, барони) і вищого духівництва (архієпископи, єпископи); рицарства (дворяни, шляхта); міщан (по 2 депутати від найб. міст). Сейм обирав пост, становий комітет із 7 членів (по 2 від магнатського, рицарського і духовного станів та один представник міського стану). Революція 1848 ліквідувала Г. с. 1861 за правління австр. імператора Франца Иосифа І у Галичині створено крайовий сейм. Вибори до нього були нерівними для різних соціальних груп населення. По-перше, до сейму автоматично (за посадою) входили митрополити, єпископи та ректори Львів, і Краків, ун-тів. По-друге, виб. право не було загальним. Усі виборці поділялися на 4 курії (великої власності, торг.-пром. палат, міської буржуазії та сільську); кожна обирала депутатів до сейму окремо, строком на 6 років. У виборах до Г. с. брало участь лише 9—10% населення, оскільки досить високим був майновий ценз. Депутатами обирали польс. (переважно) та укр. поміщиків, капіталістів, представників духівництва. Крім того, відкрите голосування давало великі можливості для зловживань шляхом підкупів, шантажу і терору з боку держ. адм. апарату. В нац. складі Г. с. переважали поляки. Головою сейму (маршалком), як правило, був представник польс. магнатів, а його заступником — львів. греко-катол. митрополит. Обидва призначалися австр. імператором. Сейм збирався раз на рік. Компетенція Г. с. зводилася до вирішення дрібних госп. справ, права вносити пропозиції щодо прийняття держ. законів і розпоряджень, які стосуються життя краю. Бюджетні права обмежувалися збором місц. податків (т. з. додатків до безпосеред. держ. податків). Правда, ці податки нерідко перевищували обсяг осн. податкового тягаря. У галузі місц. самоврядування Г. с. здійснював нагляд за повіт., міськ. та сільс. органами, рішення яких затверджувалися сеймом або його викон. органом — крайовим комітетом.

Літ.: Кульчицький В. С. До питання про галиц. становий сейм (1775—1848 рр.). «Наук, записки Львів, ун-ту. Серія юридична», 1956; Його ж. Галиц. крайовий сейм - знаряддя соціального і нац. пригнічення трудящих (1861—1918 рр.). «Вісник Львів, ун-ту. Серія юридична», 1958; Кульчицький В. С, Настюк М. І., Тищик Б. Й. Історія д-ви і права України. Л., 1996.

В. С. Кульчицький.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]