Навигация
 
г-герб
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ГАРВАРДСЬКА ШКОЛА ПРАВА

- один з провідних напрямів амер. соціологічної юриспруденції 20 ст. Основоположник Г. ш. п. — Р. Паунд (1870—1964) — тривалий час був деканом школи права при Гарвард, ун-ті (звідси назва). Чільні представники — О. Холмс, Б. Кардозо та ін. Вчення юристів Г. ш. п. — спроба переосмислити на матеріалі сша ідеї, запозичені з європ. шкіл «вільного права» (Є. Ерліх), «юриспруденції інтересів» (Р. Ієринг), «права як елемента культури» (Й. Колер; усі троє — Німеччина), «права як правопорядку» (С. Муромцев, Росія), «права як деякої психологічної реальності» (л. Петражицький, Росія, Польща) та ін. Помітний вплив на Г. ш. п. справила філософія прагматизму та соціол. концепція «соціального контролю» (Е. Росс, США). На відміну від правового позитивізму, що зводив завдання юрид. науки лише до форм.-лог. вивчення чинного права, гарвардці обстоюють праг-мат. інструментальний підхід до права, протиставляючи «право у книгах» (тобто право у законі, нормат. актах) «праву в дії». Згідно з уявленням Г. ш. п., право — це не тільки обов'язкові правила поведінки (норми), а й діяльність суду, що не заснована на нормах, а породжена необхідністю «захисту інтересів». «Життя права не має логіки, воно має досвід», — стверджував О. Холмс. P. Паунд, характеризуючи свій підхід до соціології права як «інструментальний прагматичний», висунув концепцію права як «інструмента соціального контролю», а юриспруденцію у цілому називав «соціальною інженерією». Під правом у дії він розумів правопорядок, сукупність настанов та пра-возастосовну діяльність у суді. Мета права полягає у примиренні інтересів, що стикаються. Створені Р. Паундом схеми інтересів пов'язані з наборами цінностей і постулатів сучас. цивілізації. На його думку, інтереси та вимоги, взяті разом, повинні забезпечувати «захист інтересів» за допомогою права. Соціол. юриспруденцію Г. ш. п. розвивала школа амер. правових реалістів (Дж. Френк, К. Ллевелін), які взагалі заперечують стабільність правових норм, обстоюючи «юстицію без права».

Літ.: Кудрявцев В. И., Казимирчук В. Г. Соврем, социология права. M., 1995.

В. П. Скоткіна.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]