Навигация
 
г-герб
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ГЕНУЕЗЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ 1922

- фін-екон. міжнар. конференція, яка відбувалась у Генуї 10.IV-19.V 1922 за участю 29 держав та 5 англ. домініонів. їй передувала низка дип. акцій, особливо з боку Великобританії, спрямованих на розв'язання проблеми оздоровлення світового (в т. ч. європейського) г-ва та вирішення «російського питання»: частки боргів, фін. зобов'язань Росії, іноз. капіталовкладень на її території, визнання більшов. уряду тощо. 28.х 1921 РРФСР висловила готовність визнати борги цар. уряду та розглянути це питання на міжнар. конференції. 6—13.1 1922 відбулося засідання Верх, ради Антанти, в якому взяли участь спостерігачі від США і Німеччини. Перед учасниками майб. конференції у Генуї було висунуто 6 умов: жодна д-ва не може нав'я- | зувати іншим свою систему власності, економіки та управління; держава-кредитор повинна бути впевненою, що майно і права її гр-н будуть захищені; держава-кредитоко-ристувач визнає усі колишні і нинішні борги та зобов'язання; фін.-грошовий обіг має забезпечувати ведення міждерж. торгівлі; не займатися пропагандою, спрямованою на повалення існуючого ладу; утримуватися від нападу на своїх сусідів. Антанта пообіцяла визнати рад. Росію, якщо остання погодиться з цими умовами, і запрошувала для участі в конференції особисто В. Леніна. 20—28.III 1922 комітет експертів у Лондоні розробив проект резолюції майб. зустрічі в Генуї, яка передбачала визнання Росією усіх кол. боргів, фін. зобов'язань, їх погашення після сплати визначеної суми, повернення підприємств закорд. власникам тощо. Та більшов. дипломатія виявилася гнучкішою. ВЦВК РРФСР розглянув питання про участь у Г. к. 1922 уже 27.1 1922 і затвердив делегацію на чолі з В. Леніним, який хоч і не поїхав у Геную, але керував підготовкою до конференції, особисто писав директиви, проекти ін. документів. 22.11 1922 повноважні представники Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Бухари, Грузії, Далекосхідної Республіки, України та Хорезму підписали Угоду про представництво і захист урядом РРФСР інтересів рад. республік у Генуї, якою Рос. Федерації дозволялося підписувати від імені зазначених 8 республік усі документи конференції. Від УСРР угоду скріпив підписом її повноважний представник у Москві М. Полоз. 25.III 1922 В. Ленін офіційно передав усі права глави делегації Г. Чичеріну. Стрижневою лінією поведінки делегації напередодні і під час Г. к. 1922 був курс на внесення розколу між зх. учасниками конференції. Уже ЗО.Ш 1922 у Ризі представники РРФСР, Естонії, Латвії і Польщі підписали протокол про необхідність визнання рад. уряду де-юре. Через тиждень після відкриття Г. к. 1922 Г. Чичерін і рейхсміністр В. Ратенау уклали сепаратну угоду між РРФСР і Німеччиною, що увійшла в історію як Рапалльський договір 1922 (пошир, на Україну 5.ХІ 1922 і ратифікований ВУЦВК 14.ХІІ 1922), який став своєрідною бомбою, закладеною під конференцію.

РРФСР і Німеччина відмовлялися відшкодовувати воєнні витрати, воєнні і невоєнні збитки, заподіяні їхнім гр-нам, витрати на військовополонених та інтернованих, а також від ін. взаємних претензій, негайно відновлювали дип. і консульські відносини, встановлювали принцип найб. сприяння у торг, і госп. стосунках тощо. Рад. делегація, у якій Україну представляв голова РНК X. Раковський, використовувала суперечності між Англією та Францією, Антантою і Німеччиною, Польщею і Литвою, англійськими і амер.-франко-бельг. нафтовими союзами, європ. країнами і США, які відмовилися від участі в Г. к. 1922 і надіслали тільки спостерігача. Щодо проблеми заборгованості Росії (за даними спеціально створеної РНК РРФСР комісії - 18 496 млн. золотих рублів), то Г. Чичерін висловив готовність їх повернути за умови відшкодування рад. республікам збитків у 39 млрд. золотих рублів, завданих їм за роки іноз. інтервенції (1917—22). Стосовно майна іноз. юрид. і фіз. осіб, то рад. уряд обіцяв надати закорд. власникам першочергове право на отримання концесій чи оренди їхніх підприємств, але знову ж таки за умови визнання рад. республік де-юре, надання їм фін. допомоги і скасування воєнних боргів. У виступах на Г. к. 1922, меморандумах, заявах радянські делегати вносили пропозиції про налагодження широкого міжнародного співробітництва між соціалістичними і капіталістичними країнами не лише в економічній, а й у політичній, культурній сферах, щодо визнання принципів рівноправності та взаємної вигоди, невтручання у внутр. справи, розв'язання усіх конфліктів мирними засобами, загального роззброєння та ін. Проти них відкрито виступила на Г. к. 1922 лише Франція.

У проектах країн Антанти та їхніх прихильників пропонувалося створити міжнар. консорціум з капіталом у 20 млн. фунтів стерлінгів для надання допомоги Росії, їй гарантувався товарний кредит на 26 млн. фунтів, заохочення приват. кредитів за відмову від закликів до повалення політ, ладу в ін. країнах, дотримання нейтралітету щодо воюючих держав Малої Азії, визнання невоєнних боргів, компенсації втрат колишнім власникам, яких вони зазнали внаслідок конфіскацій і реквізицій. Делегація

РРФСР відкинула такі пропозиції. Поступово конференція заходила у глухий кут. її підсумками стали: резолюція з фін. питань, яка мала на меті досягнення кожною країною стабілізації цінності грошей; резолюція з питань транспорту, спрямована на усунення перешкод до міжнар. сполучення; резолюція з екон. питань, що регулювала митні тарифи та обмеження, проблеми транзиту товарів, демпінгу і диференційованих цін, торгов, арбітражу, режиму для іноземців, захисту у міждерж. стосунках пром., літ. і худож. власності, землеробства і праці. «Російське питання», за пропозицією представника Англії Д. Ллойд Джорджа, передавалося для дальшого вивчення експертами двох комісій — російської і неросійської, що зібралися через місяць у Гаазі (див. Гаазька конференція 1922).

Літ.: Генуэзская конференция 1922, в. 1. M., 1922; Українська PCP на міжнародній арені. К., 1966.

О. M. Мироненко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]