Навигация

 
гере-гос
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ГОГОЛЬ

Микола Васильович [20.Ш (1.IV) 1809, с. Сорочинці, тепер Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полт. обл.— 21.11 (4.ІІІ) 1852, Москва] — укр. і рос. письменник, мислитель. Навч. 1818—19 у Полт. повіт, уч-щі, 1821—28 — у Ніжин, гімназії вищих наук. 1828 переїхав до Петербурга. Протягом 1836—48 (з нетривалими перервами) жив у різних країнах Європи, переважно в Італії. Автор визначних худож. творів — збірників повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки» та «Миргород», повістей «Невський про

Гоголь М.В.

спект», «Ніс», «Шинель», комедії «Ревізор», поеми-роману «Мертві душі» та ін. Менш відомі сусп.-політ, і правові погляди Г. Тим часом політику і право Г. наполегливо опановував ще в гімназії під керівництвом відомого на поч. 19 ст. юриста професора М. Білоусова. В 1-й пол. 30-х рр. Г. працює ст. учителем історії ін-ту шляхетних дівчат (Петербург), а згодом — ад'юнкт-про-фесором кафедри заг. історії Петерб. ун-ту. В цей час він чимало розмірковував над сутністю люд. буття, його державно-правовою організацією. Політи-ко-правові погляди Г. викладені: в наук.-історіологічних статтях «Про викладання загальної історії», «Шле-цер, Міллер і Гердер», «Про середні віки», «Про рух народів у кінці V століття», «Погляд на утворення Малоросії», «Думки про географію» та «Аль-Мамун», що увійшли до зб. «Арабески» (1825); у «Вибраних місцях із листування з друзями» (1847), публікація яких викликала в рос. сусп-ві безпрецед. резонанс; у незакін. працях «Про стани в державі», «Земля і люди», зрештою — у численних худож. творах.

Ці погляди базуються насамперед на постулатах природного права. Проте Г. трактував їх досить своєрідно. Він вважав, що на конкр. площині буття конкр. народу природне право має «урівноважуватися» двома факторами — «здоровим глуздом місцевого народу» і «справедливим народним правлінням». За Г., природне право виражається через потрійний етико-політ. феномен: «право — справедливість» — «істина — закон» — «народно-патерналістське правління». Суб'єктами такого правління виступають держ.-адм. апарат (чиновники), піддані (народна маса) і «проста особа» («маленька людина»). Над цією структурою домінує ще один трикутник суб'єктивних «правоустановителів»: Бог (через Писання та Церкву), монарх (через закон і уряд) і народна мораль (через віру і звичай). Ця досить своєрідна конструкція у творах Г. часто зустрічається у несподіваних колізіях замкненого в собі протиріччя між «правоустановите-лем» (законодавцем, центральним урядовцем) та «застосовником політико-владної волі» (місцевим столоначальником, провінційним адмінвиконавцем). Розв'язання цих колізій Г. вбачав у поліпшенні законодавства і викоріненні бюрократизму чиновників. Він відзначав, що в європ. д-вах «захворіли» на незвичайну ускладненість всіляких законів, внаслідок чого суто цивільні закони «...вийшли за власні межі» і стали втручатися у галузі нар. звичаїв та церк. права. Зважаючи на це, Г. пропонував мати у рос. д-ві «лише одну книгу законів» з двох частин: а) закони про «грубі відхилення від суспільного порядку»; б) закони про «відносини власне державні». Розуміючи під «державою» апарат центр, урядовців і адміністраторів, Г. 1845 в одному з листів обурювався фактом створення метрополіями в колон, країнах «жалюгідних систем» політ.-адм. влади з «усілякого збіговиська», яке не має «національної цілісності і духу народного».

Літ.: Алексеев А., Наумов А. «Неправосудие, величайшее в свете несчастие...» (Право в творчестве Н. В. Гоголя). «Соц. законность», 1981, № 10; Малахин В. Н. В. Гоголь и юриспруденция. «Рос. юстиция», 1997, № 11.

І. М. Варзар.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]