Навигация
 
гере-гос
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ГЛОСАТОРИ

(з лат. glossa — слово, що потребує пояснення, від грец. — мова) — західноєвроп. школа юристів, що виникла в кін. 11 ст. у Болонському ун-ті (Італія). її представники основну увагу приділяли глосам (тлумаченню) Кодексу ІОстиніана — Corpus juris civilis (Звід цивільного права), звідки і назва. Ін. назва — Болонська школа права. Засн. правознавцем Ірнерієм (1065—1125), осн. представники у 12—13 ст. — Булгар, Ро-геріус, Альберікус, Бассіанус, Пілліус, Ва-каріус, Одофредус, Ацо, Аккурсіус. Г. мали на меті вивчення власне джерел римського права (насамперед Дигеспі). Вони робили глоси, тобто коментарі, зауваження (як правило, на полях та між рядками тексту) до актів рим. права. Систематизовані глоси «Glossa ordinaria» («Впорядкована глоса») видав 1250 Аккурсіус. Дослідження Г. зазнали впливу ідей ранньої схоластики. В їхніх коментарях не було істор. пояснень відомостей, наведених у «Corpus juris civilis». Г. уникали філос. і загальнотеор. критики правових інститутів рим. права, вважаючи його позачасовим та наддержавним. У своїх практ. рекомендаціях вказували на необхідність керуватися у процесі застосування права нормами чинного у д-ві закону (а саме — нормами «Corpus juris civilis»), що дає підстави вважати Г. правниками, які стояли біля джерел середньовіч. легізму. Постглосатори, відомі в 13—15 ст. [Раваніс, Луллій, Бартоло (Бартолус), Бальд (Бальдус) та ін.], вивчали не стільки джерела рим. права, скільки інтерпретацію їх своїми попередниками (глосаторами). Водночас вони виявили великий інтерес до питань природного права у працях рим. юристів, тлумачили його як одвічне і розумне право, що випливає з «природи речей», обстоювали його примат над позитивним правом. Якщо Г. наполягали на винятковому значенні рим. права, то постглосатори намагалися визначити його реальне місце у заг. системі права. Діяльність Г. і постглосаторів сприяла значній рецепції ідей рим. права в Зх. Європі, відродженню юрид. науки і культури, що були майже втрачені із занепадом Зх. Рим. імперії.

Літ.: Савиньи Фр. К. О рим. праве в средние века. СПб., 1838; Муромцев С. А. Рецепция рим. права на Западе. М., 1886; Нерсесянц В. С. Правопонимание средневековых юристов. В. кн.: Истор.-правовые исследования. М., 1982.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]