Навигация
 
гере-гос
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ГОЛЬБАХ

(Holbach) Поль Анрі Дітріх (8.ХІІ 1723, м. Гайдесгайм, Німеччина — 21.VI 1789, Париж) — франц. філософ, просвітитель-енци-клопедист, один з ідеологів Великої французької революції, іноз. почес. член Петерб. АН з 1780. Майже все життя мешкав у Парижі; відкрив тут філос. салон, який регулярно відвідували не лише найвидатні-ші мислителі тогочас. Франції, а й амер. просвітитель Б. Франклін та ін. З початку 50-х pp. Г. брав участь

Гольбах Поль

у створенні 35-томної «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел». Інші гол. наук, праці Г.: «Система природи, або Про закони світу фізичного і світу духовного» (т. 1—2, 1770), «Здоровий глузд» (1772), «Соціальна система» (т. 1—3, 1773), «Природна політика» (т. 1—2, 1774) тощо. Справив значний вплив на формування доктрини прав і свобод особи.

На думку Г., ніякого природ, стану людства не існувало ніколи. У первісному сусп-ві жили схильні до спілкування задля досягнення особистої вигоди егоїст, істоти, наділені суперечливими пристрастями, в т. ч. шкідливими для оточення. Як результат боротьби пристрастей виникла загроза надмірного пригнічення слабких з боку сильних. Під її впливом люди стали виробляти умови і правила, що згуртували їх у сусп-во. Одні з цих правил (права на свободу, на власність, безпеку, справедливість; обов'язки поважати чужі права і свободи, виявляти людинолюбство, співчуття, благодійництво тощо) виникли із законів самої природи, тобто об'єктивно. Ін. правила співжиття, яким повинні були підпорядковуватися усі, встановлювалися самими людьми для створення єдиної волі та єдиної сили,тобто влади над собою. Таким чином, із сукупності природ, і встановлених прав та обов'язків виник сусп. договір, за яким постале з природи без волі людини сусп-во перетворилося на д-ву. Кожний член сусп-ва передав держ. владі свої свободи, відмовився від незалежності, підпорядкував свою волю центр, силі, яка покликана на принципах справедливості забезпечувати гр-нам щасливе існування, зберігати їх священні права на свободу, власність, безпеку.

Природна свобода для Г. — це спокій духу, з якого випливає низка вторинних прав — свобода совісті, свобода мислення, свобода друку тощо. Право на власність, за Г.,- це право на приватну власність, бо усуспільнення майна суперечить природі людини. Тут природжена рівність індивідів поступається соціальній нерівності, яка відображає відмінності особистостей, спонукає їх до активної діяльності, до самоствердження. У сусп-ві, на думку Г., перші ролі належать купцям і промисловцям, які, збагачуючись, забезпечують можливість матеріального існування ін. гр-нам. Феод, власність суперечить змісту сусп. договору, і тому вона повинна бути скасована разом з ліквідацією привілеїв і прав дворянства, чиншів, панщини, кріпацтва тощо. Г. — прихильник такої соціальної нерівності, яка не викликала б революцій та ін. бурхливих соціальних потрясінь; він — на боці середніх і дрібних власників і відверто не схвалює пихи і пишнот, засуджує агресії проти ін. народів. Ідеал д-ви для Г. — конст. монархія, де влада монарха схожа на владу батька в сім'ї, а покора підданих — на покору дітей, тобто побудована на принципах справедливості, розумності і добровільності. Мислитель, як і його сучасники, виходить з того, що на форму правління у д-ві значний вплив справляють клімат, фунт, мораль, забобони, потреби тощо. Він не сприймає деспотизму, але вважає, що боротися з ним слід виключно методами просвітництва, а не повстання, оскільки народ треба постійно стримувати від шаленства і гніву. Органи нар. представництва у конст. монархії Г. формуються шляхом голосування. Але активні і пасивні виборчі права надаються лише істинним гр-нам, тобто громадянам-власникам, батькам сімейств. Г., отже, ділить гр-н на повноправних і неповноправних. Лише повноправні гр-ни, за Г., отримують право змінювати і карати обраних ними депутатів. Праці Г. з питань д-ви і права істотно вплинули на розвиток світової юрид. думки.

Тв.: Избр. произв., т. 1—2. М., 1963.

Літ.: Кочарян М. Т. Поль Гольбах. М., 1978; Мироненко О. М. Права і свободи людини у творах франц. просвітителів і утопістів

XVIII ст. К., 1995.

О. М. Мироненко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]