Навигация
 
гере-гос
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ГОМЕР

— легендарний давньогрец. поет. Роки життя та м. нар. і см. невідомі: окр. античні джерела вказують різний час (від 12 до 7 ст. до н. е.). Сім міст Греції сперечалися за честь бути батьківщиною поета (Смірна, Хіос, Колофон, Саламін, Родос, Аргос, Афіни). Стародавні біографи зображують Г. як мандрівного співця. Г. приписують авторство знаменитих творів античної л-ри — поем «Іліада», «Одіссея» та ш. поезій. Комплекс проблем, пов'язаних з ім'ям Г., становить у науці т. з. гомерівське питання. Описувані в творах Г. події збігаються у часі з раннім періодом розвитку давньогрец. державності й утвердженням антич. політ.-правової думки. Із творчості Г. постає первісне уявлення (сприйняте наступними давньогрец. мислителями) про те, що утвердження засад справедливості, законності й полісного життя пов'язане із становленням влади бо-гів-олімпійців на чолі із Зевсом. Наук, аналіз змісту його поем засвідчує поступовий відхід

Гомер

автора та суспільства, яке він оспівував, від уявлення про сакральний характер давньої міфології; спостерігаються початки раціоналізації тогочас. політ.-правових поглядів. Зафіксовані Г. поняття «діке» (справедливість) і «теміс» (звичай, звичаєве право) важливі для характеристики праворозуміння і рівня розвитку правових відносин давньо-грец. сусп-ва кін. 2-го — поч. 1-го тис. до н. е. Справедливість і звичай в інтерпретації Г. перебувають у тісному взаємозв'язку. Справедливість виступає як основа і принцип звичаю, а звичаєве право, у свою чергу, є певною конкретизацією «вічної справедливості». Належна кожному божеству чи людині (за справедливістю і звичаєм) честь осмислюється Г. за допомогою поняття «тіме». Твори Г. певною мірою відбивають держ.-правові реалії давньої Еллади, які далекі від усталених юрид. норм і грунтуються переважно на необов'язковому, нестійкому звичаєвому праві. Тогочасні політ.-правові інститути у Г. не мають чіткої регламентації: базилевс, буле, агора збираються то всі разом, то в будь-яких комбінаціях, то діють окремо. Функції верх, влади досить невиз-начені, випадкові й залежать від різного роду поточних обставин, випадковостей. Щоб зрозуміти соціально-істор. і політ.-правову основу гомерів. поем, треба виходити із заг. істор. процесу і специфіки тогочас. давньо-грец. сусп-ва, в якому розпочалися поглиблення соціальної диференціації та первісне інституювання сусп. відносин.

Тв.: Одіссея. К., 1968; Іліада. К., 1978.

Літ.: Білецький О. І. Поэмы Гомера. В кн.: Біленький О. І. Зібр. праць, т. 5. К., 1966; История полит, и правовых учений. М., 1995; Лосев А. Ф. Гомер. М., 1996.

В. П. Горбатенко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]