Навигация
 
гот-гуц
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

— визначена законом гетьмана П. Скоропадського від 2.VII 1918 правова належність особи до Укр. Д-ви. За цим законом скасовувалися відповідні нормат. акти УНР від 2.ІІІ 1918 і 4.ІІІ 1918.

Гр-нинові Укр. Д-ви заборонялось одночасно бути гр-нином чи підданим ін. д-ви. Г. У. Д. надавалося усім мешканцям України, які перебували на її території станом на 2.VIІ 1918. Протягом місяця від зазначеної дати ті, хто це заперечував, могли подати відповідну заяву до губ. чи повіт, старости і вийти з укр. громадянства. В такому разі видавалося посвідчення на право перебування в Україні терміном не більше 6 місяців. Укр. гр-нином вважався також кожен, хто народився на тер. України, навіть якщо він постійно перебував за її межами, за умови, що подасть про це заяву до 2.VIІ 1919, а неповнолітні — протягом року після досягнення повноліття. Це стосувалося і тих, хто осіло мешкав в Україні, але на час прийняття закону про громадянство перебував за кордоном. Невчасне подання заяви за поважних причин не вважалося порушенням, і заява такої особи розглядалася найближчим до неї закорд. представництвом України. Воно видавало посвідчення про громадянство і сповіщало про це уряд України та уряд держави місця перебування представництва. Із заявами про прийняття укр. громадянства можна було також звертатися до адм. відділів окруж. судів за місцем прибуття в Україну. Ін. особи отримували права укр. громадянства народженням від гр-н України, шлюбу іноземки з укр. гр-нином, усиновленням іноземця до 17 років укр. гр-нином і шляхом натуралізації, тобто за умови, коли право- та дієздатна особа перебуває на тер. України протягом 3 років і спроможна утримувати себе та родину.

Укр. гр-нка втрачала громадянство, коли виходила заміж за іноземця, але могла повернути його після розлучення з чоловіком, якщо оселиться в Україні і подасть відповідну заяву. Діти від такого шлюбу вважались українцями, якщо після розлучення вони залишалися з матір'ю. Іноземці, які мешкали в Україні, та їхні неповнолітні діти могли стати укр. гр-нами згідно із заявою батьків, коли вони отримали тут вищу або середню освіту і подали відповідне клопотання не пізніше 2 років після цього або зробили Укр. Д-ві значні послуги. Адм. відділи окруж. судів, що розглядали такі заяви, повинні були з'ясувати відношення заявника чол. статі до військ, повинності за законами його країни. Постанова суду при визнанні заявника гр-нином Укр. Д-ви надсилалася губ. старості. Підставою для відмови у проханні були відомості про ганебні вчинки заявника або про можливу від них шкоду для України. Постанови суду могли оскаржуватися губ. старостою чи самим прохачем у Ген. суді протягом 2 тижнів після їх винесення або отримання копії постанови. Якщо скарга у зазначений термін не надійшла, окруж. суд видавав заінтересованій людині посвідчення про її укр. громадянство. Особи, які набували укр. громадянство за рішенням суду або посольства, складали присягу такого змісту: «Обіцяю та заприсягаюсь бути завжди вірним Українській Державі як своїй Батьківщині, охороняти інтереси державні і всіма силами допомагати її славі і розцвіту, не жалкуючи для цього навіть і свого життя. Обіцяю та заприсягаюсь не визнавати другої Батьківщини, крім Української Держави, щиро виконувати всі обов'язки громадянина її, коритися її правительству і всім поставленим від нього властям, завжди маючи на думці, що добро та розцвіт моєї батьківщини мусять бути для мене вище моїх особистих інтересів». Укр. гр-нин втрачав громадянство, якщо приймав громадянство (підданство) ін. д-ви. Коли це відбувалося без належного дозволу, такій особі заборонялося повертатися на рідну землю. Заяви про зречення Г. У. Д., що дозволялося не раніш як після 3 років перебування у ньому, теж розглядалися адм. відділами окруж. судів. У проханнях зазначалося, громадянство чи підданство якої д-ви заявник приймає і яке він має відношення до військ, повинності. Дозвіл надавався лише після її відбуття або законного звільнення від служби. Не дозволявся вихід з укр. громадянства і тим, хто мав борги щодо сплати податків. Особи, що зреклися Г. У. Д., могли подавати клопотання про повернення їм укр. громадянства не раніш як через 5 років від часу виходу з нього або тільки з дозволу Ради міністрів.

Літ.: Мироненко О. М. Держава і нація в практ. площині діяльності урядів УНР та ост. Гетьманату. В кн.: Нація і держава: основи етнодержавознавства. К., 1996.

О. М. Мироненко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]