Навигация

 
д-демаг
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА 1793

(Declaration des droits de l'homme et du citoyen) — політ, документ, затверджений Нац. конвентом Франції 24.VI 1793 (водночас з новим Конституційним актом). Знаменував вступ Великої французької революції у черговий — якобінський етап розвитку.

Декларація суттєво розширила і конкретизувала коло прав та свобод людини і гр-нина та обов'язків д-ви. Вона проголошувала, що метою сусп-ва є загальне щастя (ст. 1); гол. призначення влади — забезпечення людині можливості користуватися її природ, правами (ст. 1); закон як відображення заг. волі може приписувати лише те, що справедливе і корисне для сусп-ва (ст. 4); основа свободи — природа, її правило — справедливість; забезпеченням свободи є закон; моральну межу свободи становить формула: «Не чини іншому те, чого не бажаєш собі самому від інших» (ст. 6). Декларація обстоювала свободу зібрань за умови дотримання спокою (ст. 7); свободу совісті (ст. 7); безпеку як покровительство сусп-ва кожному зі своїх членів з метою охорони його особистості, його прав і його власності (ст. 8). Призначення закону — охорона громад, та індивід, свободи проти пригнічення з боку правителів (ст. 9); особа, проти якої вчинено свавілля, має право на опір із застосуванням сили (ст. 11); надання закону зворотної сили є злочином (ст. 14); покарання повинні бути відповідними злочинові і корисними сусп-ву (ст. 15).

Згідно з Декларацією право власності — це можливість користуватися своїм майном, прибутками, плодами своєї праці та свого промислу (ст. 16); гр-нам не заборонялося займатися будь-якою працею, землеробством, промислом, торгівлею (ст. 17). Наголошувалося, що особа — це невідчужувана власність, вона не може ні продаватися, ні купуватися (ст. 18); закон категорично заборонив існування челяді, допускалися лише послуги за договором найму (ст. 18); громад, турбота про бідних і непрацездатних — священний обов'язок (ст. 21). У Декларації стверджувалося, що освіта є заг. потребою, і сусп-во повинне робити її надбанням усіх гр-н (ст. 22). Гарантіями прав та свобод людини і гр-нина є нар. суверенітет, чітке визначення меж владування, забезпечення відповідальності всіх посад, осіб (ст. 23, 24); нар. суверенітет — єдиний, неподільний, невідчужуваний, безстроковий; кожен, хто його привласнить, негайно карається на смерть (ст. 25, 27); народ зберігає за собою право перегляду, перебудови і зміни конституції (ст. 28); всі держ. посади є тимчасовими; це не відзнаки і не винагороди, а обов'язки (ст. 30). За Декларацією, злочини урядовців у жодному разі не повинні залишатися безкарними (ст. 31); ніхто не має права прагнути більшої недоторканності, ніж у всіх ін. гр-н (ст. 31); право подавати петиції держ. владі — недоторканне і необмежене (ст. 32); опір пригніченню є наслідком, що випливає з ін. прав людини; пригнічення хоча б одного члена сусп-ва — це пригнічення всієї громад, спільноти; пригнічення всієї громад, спільноти — це пригнічення кожного члена сусп-ва окремо (ст. 33, 34). У Декларації зазначалося, що в разі порушення владою прав народу для всього народу і кожної його частини повстання є не лише його найсвященнішим правом, а й найневідкладнішим обов'язком (ст. 35). Незважаючи на те, що ця, якобінська, Декларація включає всі ін. права людини і гр-нина, зафіксовані у Декларації прав людини і громадянина 1789, вона є справді новим, оригінальним, найрадикальнішим документом, який істотно збагачує світову конст. думку і загальнолюд. доктрину прав і свобод особистості. Водночас у цій Декларації немає жодного натяку на поділ влади, нічого не сказано про право на страйк і на громад, об'єднання. Збіглися думки зазначених політ, партій і щодо недоторканності великих землеволодінь, недоцільності перерозподілу землі між селянами. Однак погляди на феод, права були різко відмінними: 17.VII 1793 якобінці ухвалили декрет про повне скасування всіх податків, оброків та ін. феод, повинностей. Цив. і крим. процеси, пов'язані із стягненням недоплат, припинялися, документи, що засвідчували будь-які феод, права, підлягали спаленню. Д. п. л. і г. 1793, а також Конституційний акт 1793 за ухвалою Нац. конвенту від 27.VI 1793 повинні були затверджуватися ще і в комунах. Цей процес у зв'язку з війною і заворушеннями тривав аж до 27.VII 1793, тобто до перевороту 9 термідора. Декларація так і не набула чинності, однак вона справила помітний вплив на розвиток світ, (у т. ч. української) політ.-правової думки.

Літ.: Конституция 24 июня 1793 г. Декларация прав человека и гр-нина. В кн.: Док-ты истории Вел. франц. революции, т. 1. М., 1990; Мироненко О. М. Права і свободи людини у док-тах Вел. франц. революції. К., 1995.

О. М. Мироненко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]