Навигация
 
д-демаг
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ДЕКРЕТИ ПРО СУДИ

- перші законод. акти, що визначали форми організації рад. суду. Перший Д. про с, прийнятий Раднаркомом Рад. Росії 22.ХІ (5.ХІІ) 1917, скасував старі суд. установи (окружні суди, судові палати, урядовий сенат, військові та морські суди, комерційні суди), органи слідства, прокуратуру, присяжну та приватну адвокатуру. Припинялася діяльність мирових суддів. Актом проголошено створення нових місц. судів, до складу яких на основі прямих виборів обиралися один пост, суддя і два тимчас. засідателі. Суддя і засідателі мали однакові права при розгляді справ. Обвинувачами і захисниками могли виступати всі гр-ни, що користувалися громадян, правами. Декрет визначав підсудність місц. судів, можливість звернення по ряду справ до третейського суду, поклав (тимчасово) обов'язок проведення поперед, слідства одноособово на місц. суддів. Касац. інстанцією для справ, що розглядалися місц. судами, були повітові з'їзди (ради) місц. суддів. Запроваджувалися також роб. і сел. революційні трибунали у складі голови та засідателів, які обиралися губ. або міськими радами.

20.11 1918 ВЦВК і РНК РСФРР видали другий Д. про с, яким для розгляду справ, що перевищували підсудність місц. судів, утворювалися окружні суди. Для розгляду касац. скарг утворювалися обласні нар. суди, верх, суд. контроль у Петрограді. Для ведення поперед, розслідування формувалися слідчі комісії, а для підтримки обвинувачення і здійснення захисту в суді — колегії правозаступників. Але фактично за цим декретом було утворено лише окружні нар. суди, які розглядали справи, що виходили за межі підсудності місц. судів. Проголошувалося також, що в судах усіх інстанцій судочинство ведеться місц. мовою.

20.VII 1918 видано третій Д. про с. Ним, зокрема, було розмежовано підсудність між місцевими та окружними нар. судами, визначено, що суди повинні керуватися декретами Рад. уряду і соц. совістю, створено касац. суд тощо. Було дещо розширено компетенцію місц. судів (позови до 10 000 крб., покарання до 5 років позбавлення волі). Положення цих Д. про с. стали основою перших законів про суд, виданих у рад. Україні. 4.1 1918 Народний Секретаріат прийняв пост. «Про введення народного суду», а 23 січня того ж року — «Положення про революційні трибунали». Цими актами було скасовано стару суд. систему та утворено нові дільничні, повітові й міські суди, проголошувалось утворення у республіці рев. трибуналів.

Однак складна обстановка воєн, часу не дала змоги втілити ці закони в життя. 14.11 1919 Раднарком УСРР видав декрет «Про суд», яким скасував усі суд. установи, що діяли до цього на тер. України (Генеральний суд, суд.

палати, окружні суди, мирові суди, з'їзди мирових суддів, суди військові, морські, волосні, комерційні та ін.), а також усі установи й організації, котрі функціонували при колишніх суд. інституціях, — прокурорський нагляд, нотаріат, присяжна і приватна адвокатура, інститути судових слідчих тощо. Цим же декретом затв. «Тимчасове положення про народні суди і революційні трибунали», яке проголошувало, що вся судова влада на тер. УСРР належить нар. судам, радам (з'їздам) народних суддів і рев. трибуналам, а також регламентувало організацію, підсудність, судочинства кожного з цих видів судів. Згідно з названим декретом, крим. справи розглядалися нар. суддями (обирались, як і нар. слідчі, радами чи виконкомами на рік) і нар. засідателями (обиралися на 6 місяців у кількості від 2 до 6 осіб); цивільні, як правило, — одним пост, суддею. Діяли колегії обвинувачів, колегії правозаступників і суд. виконавці. Для вирішення у касац. порядку справ, підсудних нар. суду, в кожному районі створювалася рада (з'їзд) постійних нар. судів. У квітні 1919 в УСРР прийнято декрети «Про створення Верховного касаційного суду» та «Про організацію Верховного судового контролю». Таким чином, в УСРР, як і в РСФРР, відповідно до Д. про с. діяли два види суд. органів — нар. суди і рев. трибунали, які існували до суд. реформи 1922, котра осн. ланкою суд. системи визначила нар. суд. Літ.: Карев Д. С. Судоустройство. ?., 1948; Кожевников ?. В. История сов. суда. 1917—1947. М., 1948; Сусло Д. С. Історія суду Рад. України (1917-1967 pp.). К., 1968; Исаев И. А. История гос-ва и права России. М., 1996.

В. А. Чехович.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]