Навигация

 
демар-державна тер
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ДЕМОКРАТІЯ

(грец. ?????????? - народовладдя, від ????? — народ і ?????? — влада) — форма організації сусп-ва, його держ.-політ. устрою, що грунтується на визнанні народу джерелом влади, послідовному здійсненні принципу рівності і свободи людей, їх реальної участі в управлінні справами д-ви і сусп-ва. Д. вимагає, щоб влада цілком належала народові. Він здійснює її безпосередньо шляхом прямої участі у вирішенні держ. і громад, справ (референдуми, плебісцити, демонстрації, мітинги, збори громадян, нар. ініціативи тощо) або через обраних ним представників (депутатів) у представн. органи держ. влади та органи місц. самоврядування. Через інститути народних засідателів і присяжних відбувається участь гр-н у здійсненні суд. влади. Представн. органи і посад, особи у дем. д-ві, як правило, обираються. Показником якості Д., свідченням її дієвості є політ, та екон. стабільність сусп-ва. Реальний вплив Д. на розвиток сусп-ва оцінюється з погляду створення у ньому гідних людини засад життя і діяльності, забезпечення гарантій прав та свобод, честі і гідності людини та гр-нина незалежно від соціального стану, статі, віку, національності і віросповідання, а також свободи визначення людиною своєї життєдіяльності в політ., екон., соціально-культ., нац. та ін. сферах на основі різних форм власності, плюралізму думок, вільного волевиявлення особистості, її активної участі у сусп. процесах. Реальна, а не уявна Д. — це не тільки форм, рівність правових можливостей, але насамперед їх всебічне забезпечення. Формула «народ є джерелом влади» стає не просто декларацією, а факт, станом справ у сусп-ві. Д. передбачає поважання права і закону, наявність у сусп-ві сталої законності і міцного правопорядку, послідовне здійснення принципу поділу держ. влади за її функц. формами на законодавчу, виконавчу й судову. Д. притаманні широкі асоціат. зв'язки на всіх рівнях сусп. життя, інституційний і політ, плюралізм: партії, профспілки, нар. рухи, масові об'єднання, асоціації, спілки, т-ва, які об'єднують людей за різноманітними інтересами і нахилами. Інтеграц. процеси слугують розвиткові державності, дем. засадам усього сусп. життя, а також свободи особи. Об'єднання гр-н беруть участь в управлінні справами д-ви. Поряд з викон. владою на місцях утворюється паралельна система прямого представництва. Громад, органи, крім активної участі у виробленні рішень, пропозицій і рекомендацій, здійснюють також реальний контроль за викон. владою. Участь народу в управлінні справами сусп-ва і д-ви стає справді масовою. Складається ситуація, коли об'єкти і суб'єкти управління ніби збігаються. Здійснюючись з волі більшості, дем. управління водночас враховує також інтереси меншості, використовуючи метод погодження рішень під час їх вироблення і прийняття. У дем. д-ві існує розподіл повноважень між центр, і місц. органами влади. Перші вирішують питання, від яких залежить існування всього сусп-ва, його життєздатність: екології, розподілу праці в міжнар. регіональному і світ, співтоваристві, запобігання конфліктам тощо, другі — забезпечують вирішення питань місц. самоврядування, екон., соціального і культур, життя людей у містах, селах, селищах, а також в адм.-тер. осередках, до яких ці нас. пункти належать. Таким чином перестає існувати проблема концентрації і монополізації влади в д-ві й сусп-ві. Д. є об'єктивною умовою формування і функціонування громадянського суспільства і правової держави, вона сприяє процесам нац. визволення, забезпечення суверенітету нації, утворенню і розвитку нац. державності. Д. як сусп. явище пройшла складний і довгий шлях багатовікового розвитку. Історично Д. має багато типів, форм, особливостей вияву (громадська, племінна, антична, буржуазна, постіндустріальна та ін.). Вчення про Д. свідчить, що, набуваючи різних форм, вона завжди залишається одним з методів організації і здійснення влади, знаряддям певних сусп. сил для проведення своєї політики. Немає і не може бути Д. «взагалі», «чистої», «надкласової» Д. Завжди були і є конкр. форми її вияву. Однаковий режим може бути за різних форм правління та організації влади. Так, за формою правління Великобританія, Швеція, Норвегія, Данія — обмежені монархії, ФРН та Італія — парлам. республіки, СІНА і Франція — презид. республіки, але державний, політ, режим у цих країнах один і той самий — Д. Навпаки, в країнах з однаковою формою правління політ, режим може бути різним. Парлам. республіка як форма правління утвердилась у багатьох країнах, але панівний у них політ, режим різний — від Д. у її класич. вигляді до звичайного фашизму.

У наш час Д. стає адекватною тим новим проблемам, що їх висуває перед людством сучас. стан цивілізації. Найповнішого розвитку вона набуває у процесі формування громадян, сусп-ва і правової д-ви. Правова дем. д-ва може існувати тільки за умов громадян, сусп-ва, забезпечуючи функціонування його дем. інституцій. Д. є фундаментом правової д-ви і громадян, сусп-ва, вона стає реальним способом життя сусп-ва, показником його соціальної якості, каталізатором ефективного сусп. розвитку, сприяючи активізації громад, активності людей, їх вироб. діяльності, подоланню байдужості до дій влади, утвердженню у гр-н почуття обов'язку і відповідальної поведінки у всіх сферах сусп. відносин. Для сусп-ва, що оновлюється, Д. є фактором утворення і розвитку справжньої колективності — важливої соціальної, культур, і політ, сили, яка формує сусп-во і людину саме дем. типу. Сутність Д. в її соціальному, політ, та екон. виявах визначається її можливостями як морального й духовного чинника, домінуючого в сусп. свідомості. Основи Д., її інститути, умови її утвердження і функціонування визначено в осн. законі д-ви — конституції. У ст. 1 Конституції України проголошено, що Україна є суверенною і незалежною, дем., соціальною і правовою д-вою. Демократизм нашої д-ви і всього укр. сусп-ва визначається респ. формою правління, де гр-ни мають право обирати Верх. Раду України — законод. орган, Президента України, вирішувати питання місц. самоврядуваня тощо. Про високий рівень Д. в Україні свідчить система закріплених в її Конституції прав і свобод людини. Всі гр-ни мають рівні конст. права і свободи, переважна більшість з яких є визначальними для розуміння України як дем. д-ви. Далеко не всі, навіть демократично розвинені д-ви, мають закріпленими у своїх конституціях такі положення дем. спрямування, які містяться у Конституції України. Проте ще не всі ці конст. положення відображають реальність сучас. становища Укр. д-ви й сусп-ва, багато з них є стратегіч. завданнями, які мають бути вирішальними для формування в Україні послідовної і найповнішої Д., яка б відповідала високим стандартам цивіліз. світу.

Літ.: Ковлер А. И. Истор. формы демократии. ?., 1990; Салмин ?. ?. Совр. демократия. ?., 1992; Невичерпність демократії. Видатні діячі минулого й сучасності про вільне дем. сусп-во і права людини. К., 1994; Шумпетер Й. Капіталізм, соціалізм і демократія. К., 1995.

Г. О. Мурашин.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   демар-державна тер   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]