Навигация
 
демар-державна тер
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ДЕОНТОЛОГІЯ ЮРИДИЧНА

- галузь юрид. науки і навч. дисципліна, що є узагальненою системою знань про внутр. імператив служб, обов'язку юриста, про кодекс його профес. поведінки. У тлумаченні терміна «деонтологія юридична» намітилися такі підходи: а) у вузькому розумінні — наука про застосування заг. норм моралі в специф. умовах діяльності юристів-професіоналів; б) у широкому розумінні — наука, що аналізує (поряд із моральними) фахові, психол., політ., етич. і естетичні вимоги, які регламентують ставлення спеціаліста до об'єкта праці — клієнта, а також до своїх колег і забезпечують у цілому режим найоптимальні-шого поводження осіб у стані їхньої взаємозалежності.

Особливість Д. ю. полягає у тому, що вона характеризує юриспруденцію крізь призму юрид. професії і діяльності юриста як особистості, котра постійно стикається з необхідністю вирішувати (часом у лічені хвилини) складні проблеми, за якими стоять життя і честь людей. Прийняття правових рішень потребує від юриста великої напруги моральних сил, мобілізації досвіду і знань, глибокого розуміння міри відповідальності перед клієнтом, колективом, у якому той працює, нарешті, перед сусп-вом. Тому юрист повинен володіти належною мірою основами психології, політики, етики, естетики. Предмет Д. ю. — оптим. звід правил, якими має опанувати і керуватися юрист: система правових, політ., психол., етич., естет, норм-вимог, що в сукупності визначає правовий режим профес. спілкування юриста з колегами і клієнтами (атмосферу взаємовідносин по лінії «юрист — громадянин»), його профес. поведінку.

В межах Д. ю. виділяють: загальну Д. ю., що включає осн. аспекти характеристики належного, обов'язкового в повсякденній поведінці юриста при виконанні ним своїх служб, функцій; нормативну Д. ю., що обґрунтовує практ. моральні рекомендації, соціальні норми-вимоги (нормат. приписи) до юриста будь-якої спеціалізації; спеціальну Д. ю., що висвітлює специф. деонтологічні особливості конкр. спеціалістів-правників (адвоката, прокурора, слідчого, нотаріуса та ін.), їх професіограми (опис). Напр., запроваджено «Кодекс деонтології національної поліції Франції», діють «Положення про етичні принципи поліцейської служби Великобританії», «Етика поліцейського ФРН», «Морально-етичний кодекс поліцейського США» тощо. У Росії затверджено «Кодекс честі рядового і командного складу органів внутрішніх справ Російської Федерації». В Україні діє «Кодекс честі працівника органів внутрішніх справ« (затв. МВС України 11.1 1996). Ухвалено міжнар.-правові док-ти, пов'язані з деонтологічним кодексом ряду юрид. професій. Таким, зокрема, є «Кодекс правил здійснення діяльності адвокатів Європейського співтовариства», прийнятий у жовтні 1988.

Завдання Д. ю. — розкрити значення профес. обов'язку, відповідальності юриста в правничій діяльності, визначити систему правил і вимог до юристів у їхніх взаєминах з клієнтами, виявити, за яких умов вони можуть бути здійснені.

Д. ю. грунтується на принципах — незаперечних вимогах, що виконують функцію соціальних орієнтирів поведінки юриста в різноманітних ситуаціях. Це, насамперед, принципи пріоритету людини, її прав, гуманності, законності, істинності, плюралізму, профес.-правової активності. Принцип гуманності означає поважне ставлення до конкр. людини з урахуванням її прав, індивід, особливостей, закон, інтересів, уміння поставити себе на місце клієнта і подивитися на ситуацію з його позиції. Принцип законності містить вимогу до юриста при формуванні власних норм поведінки керуватися засадами чинного зак-ва. Поєднаний із справедливістю і сумлінністю, він виключає корисливість, хабарництво. Принцип істинності передбачає встановлення у кожній юрид. справі цілковитої достовірності. У пошуках істини юрист повинен бути чесним, передусім перед самим собою, продумано і зважено здійснювати службово-професійні дії, добирати юрид. факти. Виключаються недомовки та двозначність («і так, і ні»). Принцип плюралізму виявляється у толерантності до ідеол. уподобань клієнта, його ідейно-політ. (чи релігійної) переконаності або парт, належності, до його соціального стану. Принцип профес.-правової активності означає цілеспрямовану діяльність юриста в реалізації своєї компетенції у межах правових норм, уміння виявити ініціативу, самостійність, взяти відповідальність на себе, здатність швидко і безпомилково, своєчасно прийняти обгрунтоване рішення тощо. Д. ю. входить до системи юрид. наук, об'єднаних заг. назвою — правознавство. У класифікації юрид. наук її відносять до теор.-історичних, оскільки: 1) стрижнем її поглибленого вивчення є правова культура юриста, його профес.-правова поведінка, гармонійно пов'язана з політ., психол., етич. та естетичною культурою; 2) вона містить відомості, необхідні для всебічного пізнання закономірностей юрид. діяльності слідчого, судді, прокурора, нотаріуса, адвоката та ін.;

3) створює теор. основи для прикладних юрид. наук і навч. дисциплін — суд. психології, суд. етики, юрид. конфліктології та ін.;

4) збагачує теор. основи юриспруденції завдяки самостійності предмета дослідження, розвиває нові підходи в юрид. науці і практиці. Мета Д. ю. як навч. дисципліни — дати майб. юристу сучасні уявлення про обрану професію та осн. установки на вивчення юрид. наук.

Літ.: Сливка С. С. Юрид. деонтологія. Рівне, 1997; Жа-линский А. Э. Профес. деятельность юриста. М., 1997; Скакун О. Ф., Овчаренко И. ?. Юрид. деонтология. X., 1999.

О. Ф. Скакун.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]