Навигация
 
державна цер-десп
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО

- галузь права, яка визначає основи держ. і сусп. ладу та найважливіші принципи держ. політики, нац.-держ. устрій і систему та функції органів держ. влади, статус, права та обов'язки юрид. і фіз.

осіб, ін. держ.-правові інститути та механізми їх реалізації. У д-вах з конст. ладом термін «державне право» часто вживається як синонім терміна «конституційне право». Терміном «державне право» нині позначається провідна галузь систем права Рос. Федерації, Німеччини, в німецькомов. д-вах. У Д. п. кожної країни існує ряд особливостей, зумовлених статусом особи, формою д-ви, політ, системою сусп-ва та ін. Спільними для Д. п. у різних країнах є визначення (закріплення, регулювання і гарантування) осн. прав та свобод людини і гр-нина, основ держ. ладу (державного устрою), системи і структури органів держ. влади і місц. самоврядування, їх функцій і повноважень, нац. безпеки та оборони, охорони конституції тощо. Осн. джерелами Д. п. є, як правило, федеральна або єдина конституція (основний закон), конституції суб'єктів федерації, конст. та звичайні закони (про вибори, референдуми, політ, партії, органи держ. влади, їх регламенти, про збори і демонстрації тощо). Терміни «державне право» і «конституційне право» мають свою історію і певні теор. основи. Дискусія про те, як назвати відповідну галузь права — конст. чи держ. правом — почалася ще в 18 ст. між захисниками Д. п. як вияву необмеж. бюрократичної, монарх, влади д-ви, з одного боку, і прихильниками конст. права як дем. обмеження держ. свавілля з допомогою конституції — з іншого. Вибір терміна значною мірою залежав від традицій слововживання. Так, англо-сакс. правова система традиційно користувалася терміном «конституційне право», а для нім. правової системи характерним було використання терміна «державне право». В цар. Росії не було конституції, проте в ряді ун-тів викладалася дисципліна «конституційне право». В кол. СРСР, у т. ч. в УРСР, відповідна галузь права мала назву «державне право», хоч і висловлювалися пропозиції щодо її перейменування на «конституційне право». Заперечення щодо цього полягали в тому, що прийняття терміна «конституційне право» обмежуватиме рамки держ. права нормами конституції, а також тим, що це може ліквідувати поділ між нормами конституції та ін. нормами, хоча закріплення і регулювання держ.-правових відносин здійснювалися як через норми конституції, так і через норми ін. держ.-правових актів. Застосування термінів «конституційне право» і «державне право» в наук, л-рі нині пов'язується з наявністю або відсутністю у відповідній країні конст. ладу. В умовах, коли Україна розвивається від д-ви, що грунтується на принципі пріоритету д-ви над особою, до дем., правової, соціальної д-ви, об'єктивно більш прийнятною для даної галузі є назва «конституційне право», яке грунтується на тому, що всі суб'єкти держ.-прав. відносин діють у рамках конституції і д-ва, як правило, не може вивищуватися над особою, гр-нином. В Україні конституція традиційно вважається пріоритетним джерелом конст. права. Вона є базовим док-том для всієї правової системи д-ви. Осн. призначення конституції — визначення ролі самої д-ви відповідно до дем. правових цінностей. Конст. норми обмежують держ. владу у її втручанні в особисте життя людини. Виходячи з цього, вважається доцільним називати провідну галузь у правовій системі України конституційним правом.

Літ.: Конст. (государственное) право зарубеж. стран, т. 1. М., 1996; Баглай М. В., Габричидзе Б. Н. Конст. право Рос. Федерации. М., 1996.

В. Ф. Погорілко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   державна цер-десп   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]