Навигация
 
державна цер-десп
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА ЗАКОНОМІРНІСТЬ

- об'єктивний, необхідний, суттєвий (для певних умов), заг. і сталий взаємозв'язок держ.-правових та ін. явищ, який безпосередньо зумовлює якісну визначеність цих феноменів, що виявляється в їх юрид. властивостях. Інакше кажучи, це такий зв'язок, який юридично опосередковує: соціальну детермінованість; структуру; функціонування і розвиток; соціальну активність, дієвість держ.-правових явищ. Саме наявність специф. держ.-правових закономірностей і виступає об'єктивною основою для виділення юриспруденції (правознавства) у самост. науку в системі всього суспільствознавства. Розрізняють такі види Д.-п. з.:

1) за змістом, типом зв'язку — генетичні (закономірності виникнення держ.-правових явищ), структурні (закономірності будови, формування, «організації» держ.-правових явищ, напр., зв'язок між елементами юрид. норми), функціональні (закономірності «життя», взаємозв'язку, впливу держ.-правових явищ, напр., зв'язок між матеріальними і процес, нормами); закономірності зміни, розвитку держ.-правових явищ;

2) за дією у соціальному просторі — внутрішні (напр., зв'язки між д-вою та об'єктивним юридичним правом) і зовнішні (зв'язки держ.-правових явищ з ін. соціальними феноменами, напр., взаємозалежність політики і права);

3) за сферою дії у держ.-правовому просторі — загальні (дія яких поширюється на всю д-ву в цілому та її правову систему) і окремі, що діють лише на частині, на «фрагменті» держ.-правової дійсності (скажімо, закономірності методу правового регулювання суб'єктів майн. відносин в умовах ринкової економіки);

4) за історико-етапними межами дії — всеза-гальні (належать до права і д-ви в будь-яких історичних умовах, в будь-якому місці й часі), формаційні (діють на право і д-ву лише певного істор. типу) та особливі (притаманні тільки конкретній д-ві чи певній групі держав);

5) за способом здійснення, формою вияву — т. з. динамічні (їх дія виявляється однозначно у кожному конкр., одиничному зв'язку державно-правових явищ, напр., залежність юрид. сили нормат.-правового акта від місця правотв. органу, яким його прийнято, в апараті д-ви) і «статистичні» (їх дія виявляється лише на значному масиві, на множині держ.-правових явищ як багатозначний, сто-хастичний зв'язок, напр., залежність рівня, динаміки правопорушень, злочинності від стану й зміни тих чи ін. соціальних явищ). Методол. значення викладеної класифікації держ.-правових закономірностей полягає, насамперед, у тому, що вона: полегшує виявлення тих сфер держ.-правової дійсності, де її закономірні зв'язки досліджені недостатньо; відіграє суттєву роль при виборі методу дослідження; виступає необхід. засобом встановлення субординації, «ієрархії» об'єктивних законів права, а відтак їх тлумачення, інтерпретації; дає змогу конкретизувати уявлення про шляхи здійснення осн. функцій юрид. науки; створює об'єктивну основу для структурування всієї системи юрид. наук. З урахуванням даної класифікації предмет теорії д-ви і права становлять тільки загальні й формаційні специф. закономірності виникнення, структури, функціонування і розвитку держ.-правових явищ. Своєрідність таких закономірностей серед ін. зв'язків у сфері держ.-правової дійсності й є об'єктивною основою для виділення особливої галузі знань, що їх вивчає і відображає, — заг. теорії права та д-ви, в окрему, самост. науку в системі юриспруденції.

Літ.: Алексеев С. С. Общая теория права, т. 2. М., 1982; Керимов Д. А. Филос. основания полит.-правовых исследований. М., 1986; Рабінович П. М. Основи заг. теорії права та д-ви. К., 1995.

П. М. Рабінович.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]