Навигация
 
десят-дій
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ДЖЕНТІЛІ

(Gentili) Альберіко (14.1 1552, м. Сан-Дженезіо — 19.VI 1608, м. Оксфорд, Англія) — італ. юрист. З його ім'ям пов'язане утвердження у міжнар. праві доктрини позитивізму; поряд із англійцем Р. Зьочем, німцем В. Текстором та голландцем К. ван Бейнкерс-гуком належить до передвісників правового позитивізму. Закін. 1572 ун-т у м. Перуджі, здобув там ступінь доктора цив. права. Займався наук, діяльністю і юрид. практикою. 1579 Д. та його батько, будучи протестантами, змушені були втекти з Італії. «Священна інквізиція» заочно засудила їх на довічну каторгу з конфіскацією майна. Після тимчасового перебування в Австрії та Німеччині вони прибули до Лондона. Незабаром Д. почав викладати цив. (римське) право в Оксфорді. Ім'я Д. швидко стало відомим після того, як 1584 англ. уряд звернувся до нього з проханням дати правову оцінку справи Мендози — ісп. посла в Англії. Мендоза був одним із заколотників, що намагалися вбити королеву Англії Єлизавету і звільнити із ув'язнення шотл. королеву Марію Стюарт. Д. дійшов висновку, що Мендоза захищений імунітетом посла і тому не підлягає англ. суду. Уряд зважив на аргументацію Д. і задовольнився висланням Мендози до Іспанії. Ці події привернули увагу Д. до міжнар. права. Використовуючи свої дослідження у справі Мендози, він 1585 опубл. працю «De Legationibus» («Про посольства»). 1586 їде до Німеччини з наміром оселитися там, але 1587 повертається до Англії. Його призначають професором цив. права Оксфорд, ун-ту. Предметом свого виступу на університ. презентації докт. ступенів 1588 Д. обрав тематику, що стосувалася права війни. Ця лекція стала основою для написання його гол. праці «Commentationes de jure belli» («Міркування про право війни»), оприлюдненої 1589. Згодом цю працю Д. розширив і 1598 її видано під назвою «De jure belli, libri tres» («Про право війни, три книги»).

Від 1600, поряд з викладай, працею в ун-ті, Д. займається юридичною практикою у Лондоні. 1605 зайняв посаду адвоката дип. місії Іспанії в Англії. У цей період Д. написав свою ост. працю «Hispanicae advocationis» («Іспанський захист»), пов'язану з його діяльністю в ісп. місії (опубл. 1613). Д. був першим, хто чітко відокремив міжнар. право від моралі й теології, розуміючи його як галузь юриспруденції. Дослідження Д. продемонстрували відхід від доктрини природного права як основоположної ідеї права народів (jus gentium), що розвивалася до нього ісп. юристами. На цій підставі деякі дослідники (А. Герші) саме його вважали «батьком позитивістської школи міжнародного права» і навіть заперечували визнаний за Г. Гроцієм авторитет «батька міжнародного права». Звичайно, Д. справив великий вплив на Гроція. Осн. праця Д., на думку Т. Голланда, стала зразком і канвою для першої і третьої книг відомого Гроцієвого трактату «Три книги про право війни та миру». Д. збагатив свої праці використанням прикладів, запозичених з практики відносин між д-вами, та посиланнями на оцінки і факти свого часу. Він перший з дослідників віддав перевагу істор. підходові на відміну від абстрактних міркувань та силогістичного обгрунтування, поширених на той час серед дослідників міжнар. права.

Д. велику увагу приділяв дослідженню природи війни, її впливу на особу та власність, обстоював необхідність захисту у війні цив. населення — дітей, жінок, священиків. У центрі його наукових інтересів були і міжнар. договори, істор. та юрид. прецеденти, в яких він шукав засоби регулювання поведінки держав. Наук, заслуга вченого полягає у тому, що він зробив перший і досить вагомий крок до створення міжнар. права, хоча Д., як і Г. Гроцію, не вдалося досягти теор., системних узагальнень його змісту.

Літ.: Hershley A. The Essentials of International Public Law and Organization. N. Y., 1927; Holland Т. E. Lectures on international Law. London, 1933; Nussbaum A. A Concise History of the Law of Nations. N. Y., 1947; Оппентейм Л. Междунар. право, т. I. Мир, полутом 1. М., 1948; Svar-lein О. An Introduction to the Law of Nations. N. Y., 1955; Lauterpacht H. International Law, v. 2. London, 1975.

В. H. Денисов.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   десят-дій   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]