Навигация
 
десят-дій
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ДИСЕРТАЦІЯ

(лат.— дослідження, розвідка, доповідь) — наук, робота, підготовлена для прилюдного захисту та одержання наук, ступеня (в Україні — кандидата наук або доктора наук). Вона може бути у вигляді спеціально підготовленого рукопису, наук, доповіді або оприлюдненої наук, монографії. Д. має свідчити про особистий внесок здобу-вача в науку.

Система прилюдного захисту письм. творів на наук, теми для одержання наук, ступеня або звання почала складатися у період Середньовіччя в ун-тах німецькомов. країн, а згодом була прийнята і в ін. д-вах. На укр. землях захист Д. уперше було започатковано у Львові на поч. 60-х рр. 17 ст., коли польс. король Ян II Казимир підписав (20.1 1661) диплом, яким надав тодішній Львів, єзуїтській колегії «гідність академії і титул університету» з правом викладання усіх того-час. університ. дисциплін та присудження вчених ступенів. До того часу і пізніше деякі укр. вчені і викладачі, зокрема Києво-Мо-гилянської академії та ін. вищих навч. закладів, захищали Д. в ун-тах зарубіж. країн на здобуття наук, ступенів бакалавра, магістра, кандидата або доктора наук. 1755 після заснування Моск. ун-ту було запроваджено захист друкованих Д. у Росії. Існували магістерські та докторські ступені. Захистам Д. передували екзамени (усні й письмові). Магістерська Д. подавалася до захисту лат., рос. або ін. мовою, докторська — латинською. Вимагалися також «тези» (попередники сучас. авторефератів).

В кол. СРСР захист Д. на здобуття наук, ступенів кандидата наук і доктора наук було запроваджено 1932. Ці ступені присуджувалися за результатами захисту Д. кваліфікац. комісіями, які утворювалися при наркоматах, союзній, республіканських і галузевих академіях. 1937 встановлено перелік галузей наук, по яких проводився захист Д. Право затвердження докторських Д. було передано Вищій атестаційній комісії СРСР (ВАК). Ця комісія діяла при М-ві вищої і серед, освіти СРСР (з 1974 року - при РМ СРСР). Від 1938 захист дисертац. робіт відбувався у кваліфікац. радах вузів і наук, установ, яким ВАК СРСР надав право прийняття до захисту Д. з певних спеціальностей, що були визначені у затвердженому ВАКом переліку. Після проголошення держ. незалежності України (1991) в країні виникла власна система захисту Д. і присвоєння наук, ступенів. Було утворено Вищу атестаційну комісію України (ВАК України). Наказами цього держ. органу затверджуються вимоги до Д. та авторефератів Д., до здобувачів наук, ступенів, процедурний порядок їх присвоєння, утворюються спеціалізовані вчені ради для захисту докт. і кандидатських Д., визначаються форми і порядок їх роботи, звітності тощо. Осн. нормат. актом у цій галузі є Порядок присудження наук, ступенів і присвоєння вчених звань, затверджений КМ України 28.УІ 1997. Згідно з цим Порядком до захисту кандидатських Д. допускаються особи, які мають вищу освіту, пройшли підготовку в аспірантурі або склали канд. іспити (канд. мінімум) поза аспірантурою у встановленому порядку, підготували і подали до спеціаліз. вченої ради для захисту докт. або канд. Д. наук, роботу, що відповідає дисертаційним вимогам. Кожна особа, яка має наук, ступінь кандидата наук з відповідної галузі науки, може після перебування у докторантурі або підготовки докт. Д. в ін. встановленому порядку подати її до спеціаліз. вченої ради для захисту докт. Д. на здобуття наукового ступеня доктора наук.

Обов'язковими вимогами до дисертац. праць є те, щоб вони відповідали актуальним завданням сучас. розвитку науки і практики, поглиблювали дослідження закономірностей природи і сусп-ва. Канд. Д. повинна містити нові наук, і практ. висновки та рекомендації, нове вирішення наук, завдання, яке має істотне значення для відповідної галузі науки, а також виявити у здобувача здібності до самост. здійснення наук, дослідження, глибокі знання у галузі цієї дисципліни. Канд. Д. виконується, як правило, під керівництвом доктора наук і, як виняток, — кандидата наук з відповідної спеціальності. Докт. Д. є самост. науковою працею, у якій містяться наук, результати, що у своїй сукупності розв'язують важливу наук, проблему, або в ній здійснені нові науково обгрунтовані розробки в певній галузі науки, які забезпечують розв'язання значної прикладної проблеми.

Осн. зміст Д., поданих до захисту, повинен бути оприлюднений у вигляді монографій або статей у наук, журналах, збірниках, учених записках чи працях вузів і н.-д. установ. Перелік наук, видань, в яких можуть бути опубліковані осн. результати дисертац. робіт, затверджується ВАКом України. Перед захистом Д. оприлюднюється автореферат, в якому викладається кор. зміст і осн. наукові висновки роботи. На Д. подаються відгуки офіц. опонентів (не менше трьох на докторську і двох — на кандидатську), а також провідної н.-д. установи, вузу або держ. чи недерж. установи, яка має високу наук, компетентність з певної галузі науки і техніки. Офіц. опонентами по докт. Д. можуть бути доктори наук відповідної спеціальності, по кандидатській — кандидати наук і не менше одного доктора наук.

Зазначені вище вимоги до Д. стосуються і дисертац. робіт з юрид. тематики. Після прилюдного захисту Д., який відбувається в умовах дискусії між здобувачем наук, ступеня та офіц. і неофіц. опонентами, спеціаліз. вчена рада таємним голосуванням (більшістю голосів) ухвалює рішення про присудження наук, ступеня і направляє до ВАКу своє рішення і необхідні док-ти. Рішення спеціаліз. вченої ради про присудження наук, ступенів доктора або кандидата наук набуває чинності з дня прийняття президією ВАКу рішення про видачу відповідного диплома.

Після захисту Д. зберігаються у б-ках, установах і архівах, де відбувався захист. Крім того, тексти всіх захищених Д. надсилаються до Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського.

Г. О. Мурашин.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]