ДИСПАНСЕР

(франц. dispensaire, від лат. dispensare — розподіляти) — спец, медична установа для лікування хворих. Через Д. здійснюється диспансеризація населення. диспансер психоневрологічний -лік.-консультат. заклад, який надає спеціа-ліз. допомогу дорослим, підліткам та дітям з різними псих, розладами, а також проводить психопрофілакт. і психогігієн. роботу серед населення. Д. п. існує переважно як окр. мед. заклад, але може бути і диспансерним відділенням психіатрич. або заг. лікарні. Психіатрична допомога надається переважно на добровільних засадах, за тер. (дільничним) принципом. При Д. п. організуються денні, нічні та цілодобові стаціонари, лік.-вироб. майстерні, центри реабілітац. терапії тощо. Амбулаторне відділення здійснює позмінний прийом пацієнтів, планові (або за викликом) відвідування їх удома, консультації в ін. мед. закладах. Для забезпечення більш сприятливих умов амбулат. лікування і поліпшення метод, керівництва службою в обласних та прирівняних до них міських Д. п. створюються орг.-метод. консультативні відділи, спеціаліз. кабінети: психотерапевтичний, логопедичний, невропатологічний, геріатричний тощо. Осн. завдання Д. п.: виявлення осіб з псих, розладами, їх лікування, а за необхідності — динаміч. нагляд за станом їхнього здоров'я; здійснення реабілітац. заходів та соціального захисту; надання соціальної допомоги, проведення психіатрич. експертиз; консультативна, профілактична та просвітницька робота. Д. п. забезпечують наступність між амбулатор. і стаціонарним лікуванням, створюють умови, що сприяють соціальній реабілітації пацієнтів, закріплюють досягнуті результати лікування та запобігають загостренню і рецидивам. Як установи, що підпорядковані органам охорони здоров'я, Д. п. складають звіти про динаміку захворюваності та рівень суспільно небезпечних дій психічно хворих, операт. плани лік.-профілакт. допомоги, заповнюють і зберігають мед. карти на кожну людину, якій надавалася допомога.

Див. також Диспансерний нагляд за психічно хворими.

О. А. Насінник.