Навигация
 
діл-доз
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ДОГМА ПРАВА

(від грец. — думка, вчення) — положення правового характеру, що приймається без доказів, на віру. Вона залишає поза увагою питання про сутність та походження права, закономірності його розвитку, взаємовідносини права з ін. явищами сусп. життя, обмежуючи завдання науки описом та узагальненням матеріалу, що міститься у позит. (чинному) праві: юрид. дефініціями, форм, аналізом юрид. понять і класифікацією юрид. норм. Концепція Д. п. розроблена Дж. Остіном (Великобританія), Меркелем, Берлінгом та Зомло (Німеччина). Єдиним об'єктом вивчення для них були правові норми, що беруться апріорно. Правова норма, на їх погляд, є засобом регулювання, яке однобічно впливає на суб'єктів засобами примусу.

Д. п. становить незмінну формулу, що застосовується без урахування конкр. істор. умов. Найпоширенішою є Д. п. при визначенні форм.-лог. ознак права відповідно до нормат. праворозуміння. Стрижневим і догматичним є уявлення про право як систему норм, де на вищому щаблі перебуває осн. (суверенна) норма. Наука повинна вивчати право в чистому вигляді, без зв'язку з політ, та соціально-екон. чинниками. Нормативність пов'язується з форм, визначеністю права, його залежністю від д-ви, обов'язковістю, проце-дурністю та караністю. Не береться до уваги така змістовна сторона норми, як моральність припису і права суб'єктів; перебільшується роль д-ви у встановленні ефективних юрид. норм, оскільки осн. норму приймає лише д-ва, вона ж гарантує її охорону та реалізацію.

Догматизація норм права є характерною рисою юридичного позитивізму в цілому, насамперед його різновиду — форм.-догматичної юриспруденції, де право повністю ототожнюється із законом, а сам закон тлумачиться абсолютно формально, оскільки визнається примат правової форми щодо будь-якого соціального змісту. «Очищення» правової форми довів до лог. кінця Г. Кель-зен у «чистому вченні про право», послідовно втіливши в своїй теорії т. з. нормативний ідеалізм.

Д. п. має певні позит. риси, оскільки характеризує право з точки зору його форм, ознак, визначаючи своєрідність права. Проте може застосовуватися лише в теорії, оскільки на практиці не забезпечує характеристики взаємодії права та ін. сфер життєдіяльності сусп-ва.

Літ.: История полит, и правовых учений. ?., 1996; Ма-тузов Н. И., Малько А. В. Теория гос-ва и права. М., 1997.

С. В. Бобровник.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]