Навигация
 
діл-доз
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ДОГОВІР ОРЕНДИ ЗЕМЛІ

- двостор. угода між власником землі (орендодавцем) та особою (орендарем), яка її використовуватиме про умови передачі їй земельної ділянки в тимчас. користування. Д. о. з. є різновидом договору майнового найму (оренди). Встановлення законод. вимог щодо умов передачі землі в оренду — один з важливих механізмів регулювання розвитку орендних відносин у с. г. та здійснення д-вою аграрної політики. З прийняттям у Рад. Росії Декрету про землю 1917 оренда землі була фактично заборонена. Проте вже в період переходу від політики «воєнного комунізму» до нової економічної політики виникла необхідність легалізації та відродження оренди землі. Після прийняття 27.V 1922 ВУЦВК закону про трудове землекористування та затвердження 29.XI 1922 Президією ВУЦВК Земельного кодексу УСРР було дозволено т. з. трудову оренду землі. У трудову оренду дозволялося передавати зем. ділянки «трудових господарств», тимчасово ослаблених внаслідок стих, лиха (неврожай, пожежа, загибель худоби та ін.) або недостатності інвентаря чи роб. сили. Обов'язковою умовою передачі землі в трудову оренду було укладення відповідного договору за умови її обробітку силами членів сім'ї орендаря (застосування найм. праці не допускалося). Контроль за укладенням Д. о. з. здійснювався сільс. радами. Лише після реєстрації у сільраді Д. о. з. набував чинності. 27.УІ 1927 ВУЦВК і РНК УСРР затвердили зміни і доповнення до ЗК УСРР, за яким було дозволено застосування на орендованих землях і найманої роб. сили. Як правило, укладення Д. о. з. дозволялося на строк до 12 років. З розгортанням політики колективізації оренда землі постійно обмежувалась і в 1937 була повністю заборонена. Лише з проведенням у 2-й пол. 80-х рр. політики перебудови було зроблено кроки щодо легалізації оренди землі. 1988 прийнято Закон «Про кооперацію в СРСР», який надав колгоспам та ін. сільськогосп. кооперативам право орендувати чи передавати землю в оренду ін. кооперативам, держ. підприємствам та організаціям, а також гр-нам. Орендодавцями землі могли бути і виконкоми рад нар. депутатів. Строки та умови оренди землі повинні були визначатися у Д. о. з. Однак після прийняття Указу Президії ВР СРСР «Про оренду та орендні відносини в СРСР» (1989), Основ законодавства Союзу РСР та союзних республік про оренду (1989), Основ законодавства Союзу РСР та союзних республік про землю (1990) і Земельного кодексу УРСР (1990) як орендодавці могли виступати лише ради нар. депутатів.

З прийняттям 13.111 1992 нової редакції Земельного кодексу України поряд з державною були введені колект. і приватна форми власності на землю. Орендодавцями могли бути сільс, селищні, міські, районні ради і власники землі — гр-ни та деякі сільськогосп. юрид. особи. Право бути орендарем надано гр-нам України, підприємствам, установам і організаціям, громад, об'єднанням і реліг. організаціям, спільним підприємствам, міжнар. об'єднанням і організаціям за участю укр. та іноз. юрид. осіб і гр-н, підприємствам, що повністю належать іноз. інвесторам, а також іноз. д-вам, міжнар. організаціям, іноз. юрид. особам та фіз. особам без громадянства. Д. о. з. могли укладатися на строк до 50 років. При цьому земля надавалася в короткострокову оренду на строк до З років (для випасання худоби, сінокосіння, городництва, держ. та громад, потреб) і довгострокову — на строк від 3 до 50 років. Умови, а також плата за оренду землі визначалися за угодою сторін і обумовлювалися у Д. о. з. Однак Земельним кодексом було встановлено умови обмежувального характеру: зокрема, сільськогосп. юрид. особи, яким земля належала за правом колект. власності (колект. сільськогосп. підприємства, сільськогосп. кооперативи і сільськогосп. АТ), могли передавати в оренду лише тимчасово невикористовувані сільськогосп. угіддя на строк не більше 5 років та виключно для сільськогосп. використання. Громадяни — власники зем. ділянок мали право надавати їх в оренду без зміни цільового призначення на строк до 3 років, а в разі тимчас. непрацездатності, призову на дійсну військ, службу до ЗС України, вступу до навч. закладу — до 5 років. При успадкуванні зем. ділянок неповнолітніми допускалося надання їх в оренду під контролем місц. рад на більший строк — до досягнення спадкоємцем повноліття. Крім цього, ЗК надавав орендарям переважне право на поновлення Д. о. з. після закінчення строку його дії. З метою усунення необгрунтованих обмежень для передачі землі в оренду Президент /країни 23.IV 1997 видав указ «Про оренду землі» і одночасно подав до ВР України проект однойм. закону, який було прийнято 6.Х 1998.

Згідно із зазначеним законом, Д. о. з. — це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування зем. ділянку для госп. використання на обумовлений договором строк. Д. о. з. укладається у письм. формі. Невід'ємною його частиною є план (схема) зем. ділянки. Д. о. з. підлягає нотар. посвідченню та держ. реєстрації, після чого набуває чинності. Орендодавцями, за Законом, можуть бути: гр-ни та юрид. особи України, у власності яких перебувають зем. ділянки; органи місц. самоврядування (сільс, селищні, міські ради) щодо земель комунальної власності; районні, обласні, Київ, і Севастоп. міські держ. адміністрації, РМ АР Крим та КМ України у межах їх повноважень щодо земель держ. власності. Щоправда, зазначені органи держ. влади мають право приймати рішення про передачу зем. ділянок в оренду за умови поперед, погодження цих питань на сесіях відповідних рад.

Орендарями землі можуть бути: районні, обл., Київ, і Севастоп. міські держ. адміністрації, уряд АР Крим та КМ України; органи місц. самоврядування: сільс, селищні, міські ради; гр-ни України, юрид. особи, громад, об'єднання, реліг. організації, міжнар. об'єднання та організації, а також іноз. д-ви, іноз. юрид. та фіз. особи, особи без громадянства. При цьому наголошено, що орендарями зем. ділянок сільськогосп. призначення для ведення товар, сільськогосп. виробництва можуть бути юрид. особи, ус-тан. док-тами яких передбачено здійснення цього виду діяльності, а також фіз. особи, які мають необхідну кваліфікацію або досвід роботи в с. г. І хоч Д. о. з. є добровільною угодою орендаря та орендодавця, його умови не повинні суперечити законам України. Йдеться насамперед про істотні умови Д. о. з., які визначені Законом «Про оренду землі». До них належать: об'єкт оренди (місце розташування та розмір зем. ділянки); строк договору оренди; орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; умови повернення зем. ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження та обтяження щодо використання зем. ділянки; сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у Д. о. з. однієї з істотних умов є підставою для відмови в його держ. реєстрації (ст. 18). За згодою сторін у Д. о. з. можуть бути зазначені й ін. умови (якісний стан зем. угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення договору тощо).

Умови Д. о. з. діють у випадках, коли після набуття договором чинності законами України встановлені ін. правила, ніж ті, що вказані в договорі, крім умови про розмір орендної плати, а також випадків, передбачених законами України, якщо вони підвищують рівень захисту прав орендарів, орендодавців, третіх осіб. Тривалість Д. о. з. може визначатися чітким строком або настанням певної умови, але в обох випадках має становити не більше 50 років. Таким чином, з прийняттям Закону «Про оренду землі» в Україні створено належні юрид. умови для розвитку оренди землі у всіх сферах економіки, зокрема чітко визначено правові норми підготовки, укладання, виконання та припинення Д. о. з.

Літ.: Гуревич М. Б. Питання сучас. сел. г-ва України. X., 1927; Погрібний О. О. Сел. г-во і оренда. К., 1992.

П. Ф. Кулинич.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]