Навигация

 
діл-доз
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ДОДАТКОВІ ПРОТОКОЛИ 1977 ДО ЖЕНЕВСЬКИХ КОНВЕНЦІЙ ПРО ЗАХИСТ ЖЕРТВ ВІЙНИ 1949

- протоколи, прийняті на Дипломатичній конференції з підтвердження і розвитку міжнар. гуманітарного права, що застосовується у період збройних конфліктів (Женева, 1974—77). Протокол І стосується захисту жертв міжнар. збройних конфліктів; Протокол II — захисту жертв конфліктів неміжнар. характеру. Метою Дод. протоколів 1977 є: 1) підтвердження існуючого міжнар. права та зведення гуманіт. норм, викладених у Женевських конвенціях 1949, тобто забезпечення вже досягнутого рівня виконання норм міжнар. гуманіт. права; 2) удосконалення, поліпшення та полегшення застосування міжнар. гуманіт. права, розширення сфери його дії. У Протоколі І закріплено ряд нових принципів і норм міжнар. гуманіт. права та підтверджено у нових формулюваннях вироблені раніше основоположні принципи та норми цього права. Вперше положення Женев. конвенцій 1949 поширено у повному обсязі на збройні конфлікти, в яких народи виступають проти колон, панування, іноз. окупації та расист, режимів, здійснюючи право на самовизначення (п. 4 ст. 1). Це зобов'язує ворожу сторону поважати право на гуманіт. захист учасників нац.-визв. війн та цив. населення, що полегшує становище жертв таких конфліктів. Тим самим збройна боротьба народів проти колоніалізму, расизму та іноз. окупації визнана міжнар. збройним конфліктом, що означає розширення принципу універсальності міжнар. гуманіт. права, підтверджує законність ведення нац.-визв. війн і встановлює моральний обов'язок світ, співтовариства надавати необхідну допомогу жертвам цих війн.

Значним внеском у розвиток міжнар. гуманіт. права є визнання статусу учасників нац.-визв. війн як комбатантів. Положення Протоколу І враховують особливі умови ведення таких війн, в яких комбатантів нерідко не можна відрізнити від цив. населення. Статус комбатанта зберігається за умови, що той відкрито носить зброю під час кожної воєнної сутички і в той час, коли перебуває у полі зору противника в ході розгортання у бойові порядки перед початком нападу, в якому комбатант має взяти участь. При цьому зроблено застереження, що зазначені положення не мають на меті змінити загальноприйняту практику держав щодо носіння формен. одягу комбатантами, які входять до складу збройних підрозділів регуляр. військ сторони, що перебуває у конфлікті (ст. 44). Одне з центр, місць у Протоколі І займають положення стосовно дальшого обмеження методів і засобів ведення війни. Так, ст. 35 встановлює норму, що забороняє методи і засоби ведення воєнних дій, які можуть заподіяти шкоду навкол. природ, середовищу. Нова норма встановлена і щодо розроблення та взяття на озброєння нових видів зброї, засобів і методів ведення війни. Кожна країна — учасниця Протоколу І має визначати, чи підпадає їх використання під заборону, що міститься у даному Протоколі або в будь-яких ін. нормах міжнар. права, що застосовуються до учасника Протоколу (ст. 36). Крім того, у ст. 35 дістав підтвердження один з основоположних принципів міжнар. гуманіт. права: у разі збройного конфлікту право конфліктуючих сторін обирати методи та засоби ведення війни не є необмеженим. З огляду на це забороняється застосовувати зброю, снаряди, речовини та методи ведення воєнних дій, що можуть завдати зайвих руйнувань або зайвих страждань. Важливе значення мають положення Протоколу І, що стосуються найманців. Уперше в міжнар. гуманіт. праві встановлено норму, за якою найманець не має права на статус комбатанта або військовополоненого (ст. 47). Це означає, що найманство розглядається як воєнний злочин і підлягає покаранню у крим. порядку.

Положення Протоколу І підтверджують і розвивають принципи міжнар. гуманіт. права, що стосуються захисту цив. населення від наслідків воєн. дій. Забороняються: напади невибіркового характеру та встановлюється їх перелік (ст. 51); напади на об'єкти, життєво необхідні для цив. населення (ст. 54); напади на установки і споруди, греблі, дамби, атомні електростанції (ст. 56). Встановлено обов'язок воюючих сторін при веденні воєн, дій виявляти піклування про захист навкол. природ, середовища з тим, щоб уникнути заподіяння шкоди здоров'ю або виживанню населення (ст. 55). Серйозну увагу в Протоколі І приділено дотриманню під час збройних конфліктів прав людини, посиленню відповідальності сторін, що беруть участь у конфлікті, за їх порушення. Встановлено перелік незакон. дій цив. та військ, органів ворожої сторони щодо цив. населення. Такі дії розглядаються як воєнні злочини та злочини проти людства. До них, зокрема, віднесено насильство над життям, здоров'ям і фіз. або психічним станом осіб, наруга над люд. гідністю, взяття заручників, колект. покарання, а також погрози вдатися до будь-якої із зазначених дій (п. 2 ст. 75). У Протоколі І передбачено процесуальні гарантії особам, які перебувають у полоні. Вихідним при цьому є положення, що особа, яку було заарештовано, затримано чи інтерновано за дії, пов'язані із збройним конфліктом (за винятком крим. відповідальності), має бути звільнена у найкоротший строк, як тільки зникнуть обставини, що виправдовують арешт, затримання чи інтернування (п. З ст. 75). Процес, гарантії передбачено також для осіб, обвинувачених у вчиненні крим. правопорушення, пов'язаного із збройним конфліктом. Обвинувальний вирок їм може бути винесений лише неуперед-женим судом з додержанням загальновизнаних принципів звичайного судочинства. Процедура в такому суді має передбачати ознайомлення обвинувачуваного з тим, що ставиться йому у провину, та надання необхідних прав і засобів захисту (п. 4 ст. 75). Дод. гарантії надано жінкам, позбавленим волі з причин, пов'язаних із збройним конфліктом (п. 5 ст. 75), і передусім вагітним жінкам та матерям малолітніх дітей (ст. 76). Передбачено підвищений захист дітей (ст. 77—78). Гуманіт. захист надається журналістам, які перебувають у профес. відрядженнях у районах збройних конфліктів (ст. 79). У Протоколі зазначено: «Захист основних прав людини має здійснюватися без будь-яких упереджень, що грунтуються на ознаках раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії або віросповідання, національного чи соціального походження, майнового стану». При цьому вперше встановлено захист від переслідувань за політ, переконання (п. 1 ст. 75). Дальший розвиток дістали у Протоколі І принципи та норми, що регламентують становище поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, а також мед. формувань (ст. 8—20). Встановлено дод. гарантії, що підвищують безпеку санітарних перевезень та захист сан.-трансп. засобів, які їх здійснюють (ст. 21—31). Уперше надано захист організаціям цив. оборони та їх персоналу, діяльність яких спрямована на полегшення становища цив. населення та надання йому допомоги в усуненні безпосеред. наслідків воєн, дій або лиха, а також створення умов, необхідних для виживання цив. населення (ст. 61—67).

Велике значення для дотримання принципів і норм міжнар. гуманіт. права мають положення Протоколу І, що зобов'язують договірні сторони та сторони, що перебувають у конфлікті, покласти край серйозним порушенням Женев. конвенцій 1949 та даного Протоколу (ст. 85—89). З цією метою встановлено точний перелік таких порушень, вони розглядаються як воєнні злочини. Окремо зазначено, що порушення Конвенцій або Протоколу підлеглою особою не звільняє її від крим. чи дисцип. відповідальності. У Протоколі II до Женев. конвенцій 1949 йдеться про гуманіт. захист жертв збройних конфліктів, що не мають міжнар. характеру. Це збройні конфлікти типу громадян, війни. Під час таких конфліктів боротьба повсталої сторони має організований характер, комбатанти мають відзнаки і відкрито носять зброю. За таких умов сторони — учасниці збройного конфлікту мають можливість і зобов'язані дотримуватися принципів і норм гуманіт. права та застосовувати їх до комбатантів і цив. населення. Хоча регламентований положеннями Протоколу II гуманіт. захист жертв збройних конфліктів неміжнар. характеру позначено мінімальним рівнем (значно меншим від рівня захисту у міжнар. збройних конфліктах), усе ж він є важливим кроком уперед у вирішенні питань, що стосуються внутр. конфліктів типу громадян, війни. Вперше поряд з регулюванням засобів і способів ведення таких конфліктів (ст. 15—16) встановлено міжнар.-правовий захист цив. населення. Зокрема, з особами, які не беруть безпосеред. участі або перестали її брати у воєнних діях, сторони зобов'язані поводитися гуманно, заборонено посягання на їх здоров'я і життя, а також жорстоке поводження. Особливий захист надано дітям (ст. 4). Будь-які крим. переслідування, пов'язані зі збройним конфліктом, можуть здійснюватися на основі вироку суду при забезпеченні останнім гарантій незалежності та неупередженості (ст. 6). Протоколом II встановлено суворе правило, за яким цив. особи не повинні бути об'єктами нападу. Заборонено акти насильства або погроза ними з метою тероризування цив. населення (ст. 7). Повагою і захистом користуються також усі поранені, хворі та особи, які зазнали корабельної аварії, незалежно від їх участі у збройному конфлікті (ст. 8). Передбачено захист мед. персоналу (який виконує гуманіт. функції), а також мед. формувань і сан.-трансп. засобів (ст. 10—12). Дод. протоколи 1977 набули чинності 7.XII 1978. Станом на 1.1 1998 учасниками Протоколу І стало 150 держав, а Протоколу II — 142. Україна ратифікувала їх 25.1 1990. Див. також Захист жертв війни. Літ.: Денисов В. H., Білоусов М. М. Важливий етап у розвитку міжнар. гуманіт. права. «Рад. право», 1978, № 7; Денисов В. Н. Уважение прав человека в период вооруж. конфликтов. В кн.: Междунар. сотрудничество гос-в в области прав человека. К.. 1987; Женев. конвенции 1949 и Доп. протоколы к ним 1977. Ратификация, присоединение и правопреемство. «Междунар. журнал Красного Креста», 1998, № 2.

В. Н. Денисов.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]