Навигация

 
е
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ПРАВА

(від грец. — коло знань)— 1) Короткий перелік і характеристика юрид. наук або сумарний виклад усіх правових знань. У такому значенні Е. п. наближається до звичайного складу будь-яких (загальних та галузевих) енциклопедій, де сукупність знань викладається за певною системою. Однією з перших праць в історії Е. п. була «Універсальна енциклопедія права» нім. юриста Г. Гунніуса (Кельн, 1638). У догмат.-описовому стилі Г. Гунніус виклав окр. юрид. науки, а саме основи цив. процесуального та канонічного права без дослідження сутності права і правознавства. Він уперше застосував термін «енциклопедія права». 2) Самост. наука в системі юрид. наук, що дає цілісне уявлення про право. Виникла в 2-й пол. 17 ст. у Німеччині. В Рос. імперії набула поширення в 1-й пол. 19 ст. Вчені, які визнавали Е. п. самост. наукою (К. О. Неволін, ?. К. Ренненкампф, ?. М. Капустін та ін.), виходили з того, що галузеві юрид. науки (держ., цив., крим. право) самі містять заг. положення, тому починати засвоєння права з їх вивчення було б методологічно невірно. Потрібна загальнотеор. наука, здатна забезпечувати зв'язок між усіма юрид. науками і створювати умови для сприйняття їх заг. положень. Така наука спочатку дістала назву «енциклопедія законознавства». Назва пов'язана з тим, що до 30-х рр. 19 ст. в рос. юрид. науці переважав природно-правовий напрям, прихильники якого, оцінюючи право з позицій натурфілософії, розрізняли право і закон, тому йшлося саме про енциклопедію законознавства. Так, К. О. Неволін, прихильник природно-правового напряму, під «енциклопедією законознавства» розумів самост. науку — теорію «наук законознавства» і одночасно їх скорочений виклад. Вважав, що енциклопедія покликана з'єднувати філософію права з науками про закони. Завдання наук, законознавства він висвітлював з позиції розрізнення природ, права (природ, закону) і позит. права (позит. закону). При цьому природ, закон трактував як «ідею законодавства» (тобто правове начало позит. закону), а позит. закон — як її «виявлення». Свій філос.-правовий підхід до закону вчений обгрунтував так: суть закону — це правда, а «суть правди може бути визначена лише у філософії». Ця позиція приводила до ототожнення Е. п. з філософією права. З утвердженням ідей позитивізму з'являється Е. п., прихильники якої ототожнювали право і закон, джерело права вбачали лише в законодавстві. Для теоретиків цього напряму вивчати зак-во означало вивчати право, а звідси — знання законів є знанням права, або правознавством.

Учені, котрі вважали Е. п. самост. наукою, дотримувалися думки, що вона має досліджувати правові явища як єдине органічне ціле, чітку систему понять. Е. п. повинна визначати суть правознавства і сприяти зв'язку його окр. галузей між собою та з цілим. Ця наука мусить бути постійним регулятором усієї системи юрид. наук. 3) Одна з базових наук, дисциплін юрид. профілю. Дехто з учених вважав, що Е. п. не є самост. наукою, що вона не має свого предмета; її розглядали як вступ до науки про право. Найб. популярності така точка зору набула серед франц. правознавців 19 ст., котрі обстоювали думку, що Е. п. є лише навч. дисципліною особливої ваги, вивчення якої має передувати вивченню позит. зак-ва. Е. п. як навч. дисципліна з'явилася у Німеччині ще в серед. 18 ст. і залишається у деяких європ. країнах дотепер.

У Рос. імперії цю дисципліну вперше почали викладати у 18 ст. в Моск. ун-ті. Згідно з уні-версит. статутом 1835 Е. п. (законознавства) як навч. дисципліна складалася з двох самост. частин: а) енциклопедії юрид. і політ, наук і б) історії філософії права. Після прийняття університ. статуту було розроблено програму Е. п., обов'язкову для усіх рос. ун-тів. Програма передбачала такі теми для вивчення: поняття норм права, спгввідношен-ня моралі й права, визначення права за його джерелом, теорії природ, права, виникнення права, право в об'єктивному розумінні, право в суб'єктивному розумінні, елементи юрид. норм, гіпотеза, диспозиція, санкція, юрид. факти, приватне і публічне право, право як сусп. порядок, вчення Г. В. Ф. Гегеля, Л. Штейна, Г. Аренса, Р. Моля, Л. Гумпловича, визначення д-ви, влада і право, застосування права, тлумачення законів тощо. Ця програма дала підстави К. О. Неволіну, М. М. Капустіну, М. К. Ренненкампфу, П. Г. Редькіну, Є. Н. Трубецькому, Ф. В. Таранов-ському та ін. зблизити Е. п. з теорією д-ви і права та впритул підійти до нової назви ен-циклопед. науки і навч. дисципліни — теорії д-ви і права, яка означає узагальнюючу назву цілого ряду окр. теорій і яка з кін. 19 — поч. 20 ст. починає конкурувати з Е. п.

Літ.: Дегай П. Пособия и правила изучения рос. законов... М., 1831; Неволин К. Энциклопедия законоведения, т. 1—2. К., 1839—40; Редькин П. Г. Обозрение юрид. л-ры (по юрид. энциклопедии). «Юрид. записки» (СПб.), 1860, т. 4; Капустин М. Теория права, т. 1. Общая догматика. М., 1868; Деларов П. Очерки по энциклопедии права, т. 1. СПб., 1878; Зверев Н. Энциклопедия права в ряду юрид. наук. «Юрид. Вестник», 1880, т. 3, № 1; Рен-ненкампф Н. К. Очерки Юрид. Энциклопедии. К., 1880; Котельников А. Философия права как самост. предмет юрид. ф-та. «Наблюдатель», 1893, июнь; Ренненкампф Н. К. Юрид. энциклопедия. К., 1907; Спекторский Е. В. Энциклопедия права. Лекции. Варшава, 1912; Таранов-ский Ф. В. Учебник энциклопедии права. Юрьев, 1917; Трубецкой Е. Н. Лекции по энциклопедии права. М., 1917; Кузнецов Э. В. Философия права в России. М., 1989; Хутыз М. X., Сергейко П. Н. Энциклопедия права. М., 1995. Нерсссянц В. С. Философия права. Учебник для вузов. М., 1997.

Ю. Я. Касяненко, В. I. Тимошенко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]