Навигация
 
є
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕНЦІЯ ПРО ВИДАЧУ ПРАВОПОРУШНИКІВ 1957

- міжнар.-правовий документ. Підписана урядами держав - членів Ради Європи (РЄ) 13.ХІІ 1957 у Парижі. Додатковий протокол та Другий додатковий протокол до Конвенції підписані відповідно 15.Х 1975 та 17.111 1978 у м. Страсбурзі (Франція). Україна ратифікувала Конвенцію з рядом застережень 16.1 1998. Документ складається з преамбули і 32 статей. Конвенція регламентує застосування інституту видачі злочинців як виду взаєм. правової допомоги держав у боротьбі зі злочинністю та форми узгодженої взаємодії нац. і міжнар.-правових засобів такої боротьби. Договірні сторони зобов'язалися видавати осіб, які переслідуються за вчинення правопорушення або які розшукуються з метою виконання вироку чи постанови про тримання під вартою. Питання видачі правопорушників вирішується з урахуванням багатьох факторів: характеру правопорушення, громадянства правопорушника, місця його перебування тощо. Видача здійснюється у зв'язку з правопорушеннями, караними за законами як запитуючої, так і запитуваної сторони позбавленням волі, або згідно з постановою про тримання під вартою, на макс. строк (не менше одного року) чи більш суворим покаранням. Якщо особа визнається винною і вирок про ув'язнення або постанова про тримання під вартою проголошується на тер. запитуючої сторони, строк призначеного покарання має становити не менш як 4 місяці. Сторона, закони якої не дозволяють видачі правопорушника за вчинення деяких із вказаних правопорушень, може вилучити їх зі сфери застосування Конвенції, інформуючи про це Ген. секретаря РЄ; водночас вона може застосувати принцип взаємності щодо будь-яких вилучених правопорушень. Видача осіб, що скоїли фін. правопорушення, здійснюється відповідно до положень Конвенції, якщо правопорушення за зак-вом запитуваної сторони відповідає правопорушенню аналогічного характеру. У видачі не може бути відмовлено на тій підставі, що зак-во запитуваної сторони не передбачає таких самих податків чи зборів або не регулює податки, збори, мито чи валюту таким же чином, як зак-во запитуючої сторони. Із сфери застосування Конвенції вилучено військові правопорушення, які не є правопорушеннями за звичайним крим. правом. Конвенція передбачає інститути тимчасового арешту (ст. 16), відстроченої або умовної передачі правопорушника (ст. 19), передачі власності (ст. 20). У терміновому випадку ще до надіслання запиту про видачу правопорушника запитуюча сторона може звернутися із запитом про тимчас. арешт. Останній може бути припинений, якщо упродовж 18 днів після арешту запитувана сторона не отримає запиту про видачу правопорушника; у будь-якому випадку цей період не може перевищувати 40 днів.

Звільнення не перешкоджає повторному арешту і видачі правопорушника у разі отримання запиту про видачу. Прийнявши рішення про задоволення запиту щодо видачі правопорушника, запитувана сторона може відстрочити передачу його з метою розгляду його справи або, якщо його вже засуджено, — з метою відбуття ним покарання за ін. правопорушення. Запитувана сторона може не відстрочувати передачу, а тимчасово передати особу запитуючій стороні на умовах, визначених сторонами за спільною згодою. У межах свого зак-ва і на прохання запитуючої сторони запитувана сторона вилучає і передає власність, яка може бути потрібною як доказ або яка здобута внаслідок правопорушення і на час арешту перебувала у володінні відповідної особи або була виявлена пізніше. Будь-які права на зазначену власність, яких могли набути запитувана або третя сторона, зберігаються. У випадку існування цих прав власність після суду якнайшвидше повертається запитуваній стороні. Конвенція застерігає випадки, коли видача правопорушника не здійснюється:

1) Стосовно правопорушення, яке запитувана сторона розглядає як політичне або пов'язане з політ, правопорушенням. До них не належать: вбивство чи замах на вбивство глави д-ви або члена його сім'ї; злочини проти людства, зазначені у Конвенції про запобігання злочинові геноциду та покарання за нього 1948; порушення законів та звичаїв війни, що передбачені в Женевських конвенціях 1949, та аналогічні порушення, в них не передбачені.

2) Якщо запитувана сторона має достатньо підстав вважати, що запит про видачу правопорушника за вчинення звичайного крим. правопорушення зроблений з метою переслідування особи у зв'язку з її расовою, реліг., нац. приналежністю чи політ, переконаннями або що становищу особи може бути завдано шкоди з цих причин. Договірна сторона має право відмовити у видачі: своїх гр-н; відповідної особи за правопорушення, вчинене повністю або частково на її території або в місці, яке розглядається як її територія (напр., на її кораблі); особи, котру компет. органи запитуваної сторони переслідують у зв'язку із правопорушенням, за яке вимагається видача.

3) Якщо компет. органи запитуваної сторони ухвалили остаточне рішення щодо особи у зв'язку із правопорушенням, за яке вимагається видача (у видачі може бути відмовлено, якщо ці органи ухвалили рішення не порушувати або припинити переслідування у зв'язку із таким самим правопорушенням). Видача особи, стосовно якої було постановлено остаточне суд. рішення у третій д-ві (договірній стороні Конвенції) за правопорушення, не здійснюється, якщо: згаданим рішенням її виправдано; строк ув'язнення чи ін. покарання нею відбуто повністю або ж повністю чи у невиконаній його частині не відбуто внаслідок помилування чи амністії; суд визнав правопорушника винним, але не призначив міри покарання.

4) Якщо особа за зак-вом запитуючої або запитуваної сторони не підлягає переслідуванню чи покаранню у зв'язку із закінченням строку давності.

5) За правопорушення, щодо якого була оголошена амністія у запитуваній д-ві та яке вона мала компетенцію переслідувати згідно з її крим. зак-вом. Якщо за зак-вом запитуючої сторони правопорушення карається смертною карою, а зак-во запитуваної сторони за аналогічне правопорушення такої міри покарання не передбачає або коли ця міра, як правило, не виконується, то у видачі може бути відмовлено, поки запитуюча сторона не надасть достатніх гарантій, що смертний вирок не буде виконаний. Конвенція регламентує процедуру видачі правопорушника, надання відповід. док-тів, передачу особи, її транзитне перевезення та розподіл витрат, пов'язаних з видачею правопорушника.

Літ.: Міжнар. співробітництво України у правовій сфері. Збірник міжнародних документів. X., 1998.

С. С. Яценко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]