Навигация

 
є
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕНЦІЯ ПРО ГРОМАДЯНСТВО 1997

- міжнар.-правовий документ, прийнятий Радою Європи у м. Страсбурзі (Франція) 14.У 1997. Складається з преамбули і 10 глав. Визначає принципи та положення стосовно громадянства фіз. осіб і норми, що регулюють військ, обов'язок у випадках множинного громадянства. До принципів, на яких має грунтуватися нац. зак-во з питань громадянства держав-учасниць, належать: а) кожна особа має право на громадянство; б) уникнення безгрома-дянства; в) ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого громадянства; г) ні шлюб, ні розірвання шлюбу між громадянином держави-учасниці та іноземцем, ні зміна громадянства одним з подружжя у шлюбі автоматично не впливають на громадянство другого з подружжя. Ці норми не можуть включати розбіжності, що призводять до дискримінації гр-н за ознаками статі, релігії, раси, кольору шкіри, нац. або етн. походження. Кожна дер-жава-учасниця керується принципом недис-кримінації щодо своїх гр-н незалежно від того, чи є вони гр-нами за народженням, чи набули громадянства пізніше (ст. 3—5). У Конвенції йдеться про умови набуття і втрати громадянства. Вказується при цьому, що кожна держава-учасниця має полегшувати через своє нац. зак-во набуття її громадянства для таких осіб: другому з подружжя, якщо перший є її гр-нином; дітям одного зі своїх гр-н; дітям, один з батьків яких набуває або набув її громадянства; дітям, усиновленим одним з її гр-н; особам, які народилися на її території та проживають на ній постійно і на законних підставах; особам до вісімнадцятирічного віку, які постійно і на законних підставах проживають на її території протягом часу, який визначається нац. зак-вом відповідної держави-учасниці; особам без громадянства і визнаним біженцями, які постійно і на законних підставах проживають на її території (ст. 6). Конвенція зазначає, що держави-учасниці не повинні передбачати у своєму нац. зак-ві втрату свого громадянства згідно із законом або за ініціативою держави-учасниці, за винятком деяких випадків. Це, зокрема: добровільне набуття ін. громадянства; набуття громадянства держави-учасниці шляхом шахрайства, фальсифікації інформації або приховування будь-якого суттєвого факту, що стосується заявника; добровільна служба в іноз. збройних силах; поводження, що серйозно шкодить життєвим інтересам держави-учасниці, тощо (ст. 7). Є. к. про г. 1997 є більш ліберальною до питань множинного громадянства, ніж діючий до її прийняття міжнар. правопорядок. Нею встановлені випадки множинного громадянства згідно із законом. За Конвенцією, держава-учасниця дозволяє: а) дітям, що мають різні громадянства, набуті автоматично при народженні, зберігати ці громадянства; б) інше громадянство автоматично набувається при одруженні (ст. 14). Крім того, положення док-та не обмежують право держави-учасниці передбачити у своєму нац. зак-ві й ін. випадки множинного громадянства. У Конвенції також вказується, що держава-учасниця не повинна ставити умовою для набуття або збереження її громадянства вихід чи втрату ін. громадянства, якщо такий вихід чи втрата є неможливими або цього недоцільно вимагати (ст. 16). У док-ті зафіксоване заг. положення про те, що гр-ни держави-учасниці, які мають ін. громадянство, володіють на тер. держави-учасниці, де вони проживають, рівними правами та обов'язками з гр-нами цієї д-ви (ст. 17). Разом з тим встановлено певні особливості щодо виконання військ, обов'язку у випадках множинного громадянства. Передбачено, зокрема, що особи, які мають громадянство двох або більше держав-учасниць, повинні виконувати свій військ, обов'язок лише в одній з держав. Умови виконання цього положення можуть визначатися спец, угодами між заінтересованими державами-учасницями (ст. 21).

Конвенція закріплює й ін. форми співробітництва держав у сфері громадянства. Держави-учасниці, говориться у ст. 23, співпрацюють між собою та з ін. д-вами — членами Ради Європи у рамках міжуряд. органів Ради Європи для вирішення відповідних проблем та з метою сприяння прогрес, розвитку правових принципів і практики щодо громадянства.

Ю. С. Шемшученко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]