Навигация

 
є
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЄГИПЕТ

Арабська Республіка Єгипет — д-ва на Бл. Сході. Займає пн.-сх. частину Афр. континенту і Синайський п-в в Азії. Тер. — 1001,4 тис. км2. Нас.— 62,11 млн. чол. (1997, оц.): єгиптяни (98 %), нубійці, бербери та ін. Столиця — м. Каїр. Адм.-тер. поділ — 26 му-хафаз (губернаторств). Держ. мова — арабська. Грош. одиниця — єгипетський фунт. Нац. свято — День революції (23 липня). Є. — країна давньої цивілізації: ще у рабовласн. часи тут була могутня д-ва. У наст, істор. періоди на тер. Є. існували різні д-ви і держ. утворення. Після завоювання на поч. 17 ст. Османською імперією Є. тривалий час був її провінцією, а з серед. 19 ст. — васальною д-вою. У 2-й пол. 19 ст. Є. опинився у факт.

Державний герб Єгипту

політ, залежності від Великобританії. Саме в цей період у країні з'явилися перші паростки конст. життя і було утворено представн. установи. Після вступу Туреччини у Першу світ, війну на боці супротивників Великобританії остання 1914 встановила протекторат над Є. У 1922 було оголошено про припинення протекторату і визнання Великобританією незалежного Єгипетського королівства. 1923 прийнято конституцію Є. за європ. зразком, що передбачала встановлення обмеженої монархії. У період до поч. Другої світ, війни в умовах перманентної політ, нестабільності дія осн. закону країни багато разів призупинялася, його скасовували і знову визнавали чинним.

Новий етап політ, історії сучасного Є. почався після подій липня 1952, коли до влади прийшли представники рев. сил, очолюваних т. з. комітетом вільних офіцерів. Того ж року було скасовано конституцію 1923, а наступного — Є. проголошений республікою. На перехідний період діяла тимчасова конституція, прийнята у тому ж 1953. За конституцією верх, влада належала вождю революції (ним був Г. А. Насер) і Революційній раді.

Після закінчення перехід, періоду в 1956 було прийнято нову конституцію, але діяла вона недовго: 1958 відбулося об'єднання Є. і Сирії та утворення Об'єднаної Арабської Республіки (ОАР) з тимчас. конституцією. ОАР проголошувалася унітарною д-вою, хоча реально об'єднання мало ознаки конфедерації. Після виходу 1961 Сирії зі складу ОАР ця назва залишилася (до 1971) за власне єгип. д-вою. Ще одним етапом нац. конституційної нормотворчості було прийняття 1964 чергової тимчас. конституції, у якій ОАР проголошувалася дем. соціалістичною д-вою, заснованою на союзі трудящих. Нарешті 11.IX 1971 за результатами референдуму було прийнято чинну конституцію Є. У ній знайшло відображення положення про вибір т. з. некапіталістичного шляху розвитку, проголошений ще у поперед, період політ, історії країни. Водночас треба зазначити наявність у конституції 1971 ідеї панарабізму: в ній, зокрема, записано, що єгип. народ є «частиною єдиної арабської нації». За конституцією Є. — республіка. Главою д-ви є президент, і саме йому належить ви-кон. влада. Кандидатура на пост президента має бути висунена третиною складу органу законод. влади — Народної асамблеї — і затверджена двома третинами. Лише після цього вона виноситься на заг. вибори. Президент має бути уродженцем Є., не молодшим 40 років і проживати постійно в країні.

Строк повноважень президента — 6 років, при цьому в конституції не передбачено обмежень щодо переобрання однієї і тієї самої особи. Президент може бути достроково усунений з поста у разі держ. зради, вчинення ін. тяжкого злочину; рішення про це приймається двома третинами складу Нар. асамблеї. У здійсненні президентом викон. влади йому допомагає кабінет міністрів. До складу уряду входять прем'єр-міністр, його заступники і міністри. Усіх членів кабінету міністрів призначає на посаду і звільняє з посади президент. Вони не несуть колективної політ, відповідальності перед Нар. асамблеєю. У конституції (ст. 153) кабінет міністрів визначений як «найвищий виконавчий і адміністративний орган держави». Президент має право призначати одного або кількох віце-президентів, скликати засідання кабінету, головувати на них, вимагати від окр. членів кабінету звітувати на засіданнях уряду. Здійснення президентом повноважень не потребує контрасигнування. За конституцією, вищим органом законод. влади є однопалат. парламент — Народна асамблея. Вона ухвалює заг. політику д-ви, заг. план екон. і соціального розвитку і держ. бюджет (ст. 86). Членами асамблеї є 350 депутатів, обраних шляхом заг. виборів. При цьому робітники і фермери мають становити не менше 50 %. Строк повноважень депутатів — 5 років. Член парламенту може бути позбавлений мандата в разі втрати довіри виборців, втрати статусу робітника або фермера та за деяких ін. умов. Рішення про позбавлення його мандата приймає Нар. асамблея на основі кваліфікованої більшості голосів. Правом законод. ініціативи у Нар. асамблеї наділені її члени та глава д-ви. Президент має право вето на закони, ухвалені Асамблеєю (вето долається рішенням парламенту, прийнятим двома третинами голосів). Конституцією передбачене делегування законод. повноважень президенту. Акти президента, прийняті на основі делегованих повноважень, повинні бути передані на розгляд Асамблеї. Парламент має право скасувати акти президента.

Між сесіями Нар. асамблеї за «невідкладних обставин» президент може видавати акти, що мають силу закону. їх також повинна затверджувати Нар. асамблея. За необхідності глава д-ви делегує свої правотв. повноваження органам викон. влади; у цьому разі видані ними акти мають підзакон. характер. Передбачено індивід, політ, відповідальність членів кабінету міністрів перед Нар. асамблеєю. Законод. орган має право відправити у відставку будь-якого міністра або заступника прем'єр-міністра. Парламент може порушити перед президентом і питання про відставку прем'єр-міністра.

Конституцією передбачено утворення Консультативної асамблеї (шоура), до компетенції якої віднесено здійснення дорадчих функцій з найголовніших питань держ. управління. Дві третини складу цієї Асамблеї формується за результатами заг. прямих виборів, а одну третину призначає президент. Існування цього держ. інституту є даниною давнім араб, традиціям.

Конст. контроль здійснює Верховний конституційний суд.

Територію Є. поділено на губернаторства (мухафази), які, у свою чергу, поділяються на округи (маркази), а ті — на райони (нахії). На всіх рівнях функціонують обрані населенням представницькі органи — місцеві народні ради.

Є. — член ООН з 1945, ряду ін. міжнар. організацій.

Дип. відносини України з Є. встановлено 25.1 1992.

В. М. Шаповал.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]