Навигация

 
з-зам
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЗАКОНЪ СОУДНЫЙ ЛЮДЬМЪ

«Закон судний людем» — найдавніша пам'ятка слов'ян, права 8—9 ст., збірник норм держ., крим., процес, і частково цив. права. До наших днів «3. с. л.» дійшов у рукописах давньоруського походження — Кормчому (або Номоканоні) літописі. Ряд учених схиляється до думки про болг. походження пам'ятки. Існує, однак, і гіпотеза про давньорус. походження поширеної редакції «3. с. л.». Відома у двох редакціях — короткій і поширеній, доповненій постановами і жалуваними грамотами (хрісовулами) болг. царів. «3. с. л.» став помітним рубежем у розвитку болг. феодального права. В основу його покладено кілька джерел, зокрема болг. звичаєве право. Другим джерелом для укладача (на думку вчених, ним був болг. цар Симеон) слугувала Еклога. При укладанні «3. с. л.» активно перероблялися візант. формули з метою привести їх у відповідність з болг. дійсністю. Термінологія пам'ятки — суто слов'янська. Норми «3. с. л.» дозволяють судити про сусп. лад Болгарії 9 ст. Осн. маса болг. народу складалася з вільних землеволодільців, які жили громадами. Однак громад, відносини вже було значною мірою підточено розвитком приват. власності. Селяни періоду «3. с. л.» вільно розпоряджалися своїми «маєтками». Болг. сусп-во було вже розшарованим. Особи, які належали до землевласн. аристократії, як видно із «3. с. л.», користувалися у суді привілеями перед простими людьми. В «3. с. л.» відбився процес збідніння і розорення значної частини вільних селян. У ньому постійно згадуються злидарі, йдеться про покарання за крадіжки або за напад з метою грабежу. Все це свідчить про наявність людей, які втратили зв'язки з громадою, були позбавлені землі та засобів в-ва і перетворилися на бездомних бродяг. Злидарі та безземельні «свободники» потрапляли у боргову кабалу: «3. с. л.» згадує не тільки боржника (ст. 20), а й «мзденника», який повинен був відпрацьовувати борг (ст. 19). У Болгарії 8—9 ст. продовжувало існувати патріархальне рабство: у пам'ятці є багато згадок про рабів, яких протиставлено «свободникам» (ст. 18). Раб не міг свідчити в суді проти свого пана. Раба, який скоїв крадіжку, передавали тому, у кого він украв, якщо його пан не погоджувався відшкодувати вкрадене (ст. 24). Рабами ставали військовополонені, діти рабині; вільні люди ставали рабами за борги або злочини.

«3. с. л.» мав за мету охороняти феод, власність, що зароджувалася, включаючи власність церкви. Суворо каралися майнові злочини, поєднані із загрозою життю і здоров'ю потерпілого. Зокрема, підпал будинку карався смертю. Застосовувалися і такі покарання, як відрізання носа, конфіскація майна. Злочинами вважалися богохульство, наклеп, убивство. Суворі покарання передбачалися проти порушників моральності. В «3. с. л.» є норми, присвячені сімейному праву, зокрема визначалися підстави розірвання шлюбу. «3. с. л.» визначав порядок судочинства, зокрема, кількість свідків при різних позовах. У ролі свідків допускалися жінки і старі люди. Визначення винності часто відбувалося за допомогою «суду Божого» (ордалій). «3. с. л.» був відомим у Давньорус. д-ві як неофіц. джерело візант. права. Він справив по-зит. вплив на деякі редакції «Руської Правди». Літ.: Флоринский Т. Д. Древнейший памятник болг. права «Закон судный людем». К., 1904; Бобчев С. С. История на старобългарското право. София, 1910; История Болгарии, т. 1. М., 1954; Закон судный людем краткой редакции. М., 1961; Закон судный людем пространной и сводной редакции. М., 1961; История roc-ва и права зарубеж. стран. Рабовлад. и феод, гос-во и право. М., 1980.

В. Д. Гончаренко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]