Навигация

 
з-зам
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ДІЮ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ» 1991

— нормат. акт, який визначає правовий зв'язок між системою міжнар. права та системою внутр. права України щодо міжнар. договорів. Прийнятий ВР України 10.XIІ 1991. Відповідно до нього укладені і належ, чином ратифіковані Україною міжнар. договори «становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства». Встановлений у Законі порядок застосування договірних норм у внутр. зак-ві України грунтується на двох принципових підходах: перший виходить із пріоритету міжнар. зобов'язань д-ви над внутр. правом, що в доктрині тлумачиться як «верховенство», або примат, міжнар. права над внутр. правом; другий — із застосування ратифікованих міжнар. договорів у порядку, встановленому для нац. зак-ва, тобто цим міжнар. договорам надається статус нац. законів. Звідси випливає обов'язок нац. судів України забезпечити дотримання положень міжнар. договорів у випадках, що вимагають їх застосування. Відповідно до принципу суверен, рівності держав кожна д-ва вільно обирає порядок взаємодії власного права з міжнар. правом. Згідно з Віденською конвенцією про право міжнародних договорів 1969 у разі розходження міжнар. зобов'язання і нац. права д-ва не може посилатися на власне право для виправдання невиконання свого зобов'язання (ст. 27). Єдиний виняток у цій Конвенції зроблено лише на випадок, коли згода д-ви на обов'язковість договору була висловлена на порушення норм внутр. права, що стосуються компетенції ухвалення договорів, за умови, що порушення було явним і торкалося норм її внутр. права особливо важливого значення (ст. 46). Тільки у такому випадку д-ва може посилатися на цю обставину як на підставу недійсності її згоди. Будь-яка суперечність ін. нормам внутр. права, навіть конст. права, не є підставою для невиконання д-вою її міжнар. зобов'язань. Згідно з міжнар. правом договір, підписаний і ратифікований з дотриманням внутр. процедури, знаходиться у відповідності з нац. конституцією. У будь-якому ін. випадку д-ва буде винна у недобросовісній ратифікації договору. Характеристика дії міжнар. договору як складової частини внутр. права пов'язана також із відповіддю на питання, чи означає примат міжнар. права безпосередню (пряму) дію норм міжнар. права у внутр. праві. Ідеологія міжнар. права, що базується у цьому питанні на різноманітній практиці держав, не сприймає такий підхід, вважаючи його ірраціональним. Взаємодія міжнар. права і внутр. права з практичного погляду вимагає засвоєння норм міжнар. права таким чином, щоб вони могли реально застосовуватися у правовій системі д-ви і насамперед у необхідних випадках нац. судами.

Практика багатьох держав виробила конкр. засоби засвоєння норм міжнар. права у внутр. праві. Однак єдиного підходу тут не існує, оскільки кожна правова система несе в собі власні відмінності, які можуть суттєво впливати на специфіку правозастос. діяльності даної д-ви в цілому і міжнар. норм зокрема. Здійснення норм міжнар. права у внутр. праві д-ви включає у себе тлумачення договорів та вибір права, що застосовується з урахуванням правил співвідношення юрид. сили норм різного рівня для винесення обгрунтованого рішення. Зазначений порядок дії міжнар. договорів у внутр. правопорядку України закріплено у ч. 1 ст. 9 Конституції України: «Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України».

Встановлена Законом формула взаємодії міжнар. договірних норм і нац. зак-ва України виходить «з пріоритету загальнолюдських цінностей, загальновизнаних принципів міжнародного права» і прагне «забезпечити непорушність прав і свобод людини, включитись у систему правових відносин між державами на основі взаємної поваги державного суверенітету і демократичних засад міжнародного співробітництва». Отже, встановлений в Україні порядок має забезпечити ефективне виконання нею своїх міжнар. зобов'язань згідно з поширеною у правових д-вах практикою.

Літ.: Денисов В. Н. Проблеми створення публіч. порядку у зовнішньополіт. діяльності України. В кн.: Суверенітет України і міжнар. право. К., 1995; Марочкин С. Ю. Действие норм мєждунар. права в правовой системе Рос. Федерации. Тюмень, 1998.

В. Н. Денисов.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]