Навигация
 
зан-звід
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЗВІД

— один з найдавніших інститутів звичаєвого права, друга стадія досуд. процесу в Київ. Русі. Спочатку процедура 3. була не тільки підготовкою до суд. процесу, а й самим процесом, що закінчувався вироком та екзекуцією. Згодом 3. став засобом повернення втраченого (вкраденого, загубленого) майна: невільників, коней, худоби та виявлення злочинця. 3. був процедурою розшуку кінцевого татя — особи, яка незаконно привласнила чужу річ, і повернення речі її власникові. Правила 3. регулювалися ст. 35—39 Поширеної редакції «Руської Правди». Порядок 3. був таким. Позивач, який знайшов свою річ і не міг відразу її повернути собі, звертався до того, хто нею володів, з вимогою «пойди на свод кде есть взял» (ст. 35 Поширеної ред. «Руської Правди»). Якщо власник не був татем, він разом з позивачем ішов до тієї особи, у якої придбав річ; тоді уже ця особа ставала відповідачем. Новий відповідач повинен був вказати, у кого придбав украдену річ, і так 3. продовжувався доти, доки не відшукували людину, що не могла пояснити, яким чином украдена річ потрапила до неї. Така людина визнавалася злодієм з усіма наслідками, що випливали з цього. У випадках, коли злодія треба було шукати за межами міста, або при розшуку втраченого челядина (холопа) власник вів 3. до третьої особи, яка зобов'язана була сплатити власникові вартість речі або передати челядина, а сама отримувала право продовжувати 3. Якщо в результаті 3. виходили до кордонів д-ви або він закінчувався тим, що власник речі не міг назвати особу, у якої придбав вкрадену річ, добросовісний покупець міг відвести від себе обвинувачення у крадіжці шляхом виставлення двох свідків покупки або митника (князівського агента, який збирав торг, мито), в присутності якого здійснювалася покупка. Отримані в ході проведення 3. результати ставали підставою для ухвалення суд. рішення.

Літ.: Правда Русская, т. 1—2. М. — Ленинград, 1940—47; Юшков С. В. Обществ.-полит. строй и право Киев, гос-ва. М., 1949; Падох Я. Суди і суд. процес старої України. ЗНТШ, 1990, т. 209; Історія д-ви і права України, ч. 1. К., 1996.

В. А. Чехович.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]