Навигация

 
зіо-зяб
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЗОЛОТА БУЛЛА

(лат. bullae aurea, нім. Goldene Bulle) — первісно кругла печатка у формі медалі, карбованої з двох боків золотом, згодом — правова форма або офіц. назва законод. актів (грамот, ордонансів) конст. характеру в середньовіч. європ. д-вах, які скріплялися з огляду на їх особливе держ. і правове значення золотою печаткою (буллою). Перші згадки про 3. б. сягають 10 ст. Найб. поширення вони мали в 13—14 ст. Відома, зокрема, 3. б. 1222 угор. короля Андраша II Арпада про закріплення дворянських привілеїв корол. слуг.

Три 3. б. 14 ст. пов'язані з ім'ям короля Богемії (Чехії) Карла IV (1316—78), обраного (1346) імператором Священної Рим. імперії германської нації. Найвідомішою з них є 3. б. 1356 щодо виборності імператорів, яка стала осн. законод. актом імперії. Вона узаконила та упорядкувала («аби не було розбрату») вибори імператора Священної Рим. імперії, що фактично здійснювалися з 13 ст., князями-виборцями — курфюрстами. Водночас ця булла формально завершила перехідний етап від спадково-виб. влади імператора в 10—11 ст. до виборної імп. влади. 3. б. 1356 була затверджена Карлом IV і оприлюднена на підставі ухвал імперських сеймів у Нюрнберзі (січ. 1356), а згодом у Меці (груд. 1356). Спочатку буллу називали то «Кароліною» (за ім'ям самого імператора), то «курфюрстською буллою» (за змістом, бо з 31 глави акта 21 було присвячено самим курфюрстам), і лише з 1366 за нею утвердилася назва «3. б.» (за

Золота булла

підвішеною золотою печаткою). 3. б. встановила склад колегії виборців, до якої увійшли 7 наймогутніших в імперії князів (3 — духовних і 4 — світських), що мали право обирати імператора. Докладно регламентувалася процедура обрання, визначалися ранги, привілеї та обов'язки курфюрстів, їх участь в управлінні та придворному житті. Князі-виборці визнавалися рівними імператорові, мали право суду над ним і право його зміщення, користувалися такою ж «священ-ністю і недоторканністю». До наших днів збереглося 7 рукописів 3. б. (за кількістю курфюрстів), написаних лат. мовою. Залишається спірним питання авторства (називаються імена Карла IV, італ. юриста Бартоло та ін.). 3. б. вплинула на розвиток держ.-правової системи в Німеччині, де вона вважалася осн. законом конст. рівня до 1806, тобто до скасування титулу імператора Священної Рим. імперії герм, нації. Вона мала і загальноєвроп. правове значення у розумінні становлення виб. засад у формуванні найвищої держ. влади.

Літ.: Zeumer К. Die Goldene Bulle Kaiser Karls IV, b. 1-2. Weimar, 1908; Корецкий В. M. «Золотая булла» (1356 т.). В кн.: Хрестоматия памятников феод, гос-ва и права стран Европы. М, 1961.

Ю. Я. Касяненко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]