ІНСТИТУТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

— навчальна і н.-д. установа, що діє під егідою Європейського Союзу (ЄС). Ств. у Флоренції (Італія) відповідно до угоди (1972) держав — засновників Європейського співтовариства (Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Франція). Офіційно відкритий у 1976. Членами І. є. у. є 12 країн, що входять до ЄС (1998). Мета установи: сприяння розвиткові співробітництва у сфері освіти і науки в Європі; підготовка докторантів і студентів-дослідників (насамперед з країн ЄС) до захисту відповідних дисертацій, проведення наук, досліджень проблем розвитку ЄС та Європи в цілому. До складу ін-ту входять: чотири відділення (історії та історії культури, екон. наук, юрид. наук з Академією європейського права, політ, і соціальних наук); Центр Робера Шумана; Європейський форум. Кер. органи — вища рада, президент і академічна рада. Вища рада складається з представників відповідних держав ЄС (по два від кожної) і відповідає за заг. спрямування діяльності установи, схвалює бюджет. Вона ж призначає президента І. є. у. Академічна рада, яку очолює президент ін-ту, складається з професорів, викладачів, наук, співробітників тощо. Відповідає за організацію навч. і н.-д. процесів в ін-ті. В І. є. у. діє також наук, рада з професорів і запрошених експертів. Збирається двічі на рік. Здійснює експертизу н.-д. проектів, визначає необхідні для цього кошти і дає оцінку одержаних результатів. Офіц. мови І. є. у. — англ., голл., грец., дат., ісп., італ., нім., португ., французька.

Літ.: Шреплер Х.-А. Междунар. организации. М., 1995.

Ю. С. Шемшученко.