Навигация
 
іноз-іщ
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА ТЕОРІЯ ПРАВА

(франц. theorie institutionnelle de droit) — вчення, що виникло на поч. 20 ст. у Франції на грунті соціально-позитивістського правознавства. Найвизначнішими представниками теорії інституціоналізму були Л. Дюгі, Л. Гур-вич, М. Оріу. Інституціоналізм виник на основі визнання того факту, що сусп. колективи (сім'я, члени однієї професії, добровільні асоціації тощо) є установами інтегративними, тобто такими, що забезпечують єднання сусп-ва в націю-державу. Концептуальна основа І. т. п. грунтується на ідеї рівноваги, суть якої полягає у тому, що правопорядок подібний до системи фіз. рівноваги сил, а все життя сучас. держав — це нескінченні соціальні рівноваги, поєднані у складну систему. Однією з таких систем рівноваги є правові відносини. Предметом публічного права, на думку М. Оріу, є держ. режим правління, який уособлює д-ву, тобто одночасно режим політичний, економічний та юридичний. Сусп. життя є об'єктом впливу: з одного боку, політ, влади, з іншого — приватної власності. Поділ впливу грунтується на двох паралельних процесах — централізації права і централізації політ, влади. Централізація нац. (загальнодержавного) права зводиться до того, що встановлення правових норм і санкцій стає справою центр, політ, влади і здійснюється відокремленою від приват. власності урядовою владою, тобто судовою і адміністративною, а звичаї замінюються писаним законом. З огляду на соціальні функції, які виконують правові відносини, останні становлять сферу соціального світу, в якому інтереси людей, соціальних груп і класів урівноважуються. Право врівноважує споконвічну протилежність між особою і сусп-вом. Кожна правова система розподіляє всі права між особою та сусп-вом і створює право індивіда, з одного боку, і право сусп-ва — з іншого. Цей розподіл породжує соціальні антагонізми, але разом з тим створює і систему рівноваги, результатом якої є правопорядок, що врівноважує не лише протистояння індивіда і сусп-ва, а й ін. системи сусп. буття — буття цивільного, публічного, комерційного, військового та ін. Усі форми буття, за М. Оріу, перебувають у стані рівноваги, причому цив. буття є центром усієї системи, ядром тяжіння, навколо якого обертається решта. Система правової рівноваги не лише намагається урівноважити владу, як це має місце в системі політ, рівноваги, або лише інтереси, як це має місце в екон. відносинах. Вона охоплює і владу, й інтереси, і всі ін. сфери соціального життя. Літ.: История полит, и правовых учений. М., 1995.

В. I. Тимошенко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]