Навигация
 
к-карц
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

КАЛЬВІН

[Calvin, латиніз. Calvinus, франц. Cauvin (Ковен)І Жан (10.VII 1509, м. Hya-йон, тепер деп. Уаза, Франція — 27.V 1564, Женева, Швейцарія) — діяч Реформації, основоположник кальвінізму. Здобув філософську (колеж Монтегю, Париж), юрид. (ун-ти міст Орлеана та Буржа) і теол. (Королівський колеж, Париж) освіту. Під впливом М. Лютера став схилятися до протестантизму, 1533 зрікся католицької церкви. 1534 у зв'язку з гоніннями на протестантів утік з Франції до м. Базеля (Швейцарія). Тут вийшла його основна праця «Настанова у християнській вірі» (1536) з викладом нового віровчення і системи філософської думки — кальвінізму. Того ж року перебрався до Женеви, де перемогла Реформація.

Кальвін Ж.

Суть теол. доктрини К. полягає у всевладності Божого промислу над людьми, ідеї безумовного панування волі Всевишнього. Бог наперед призначив одних людей до спасіння і блаженства, інших — до погибелі. Ін. відмітною особливістю доктрини К. став «мирський аскетизм», що виражався у закликах до простоти життя, бережливості. Характерною рисою вчення К. є жорстка нетерпимість до будь-яких ін. реліг. поглядів. Суворість доктрини доповнювала і завершувала політична практика К., який у 1541—64 керував Женевською консисторією. Ця консисторія фактично підкорила собі магістрат міста. За жителями було встановлено нагляд, майже цілковитій регламентації підлягали різні сторони сусп. життя. За найменше порушення встановлених норм призначалися тяжкі покарання, стали звичайними страти тих, кого вважали єретиками. У своїх дослідженнях К. не обмежувався богослов'ям. Орієнтуючись на бібл. засади, він виклав власні погляди на політику, сусп-во, д-ву і право. За К., д-ва — природне утворення, яке виникає із соціальної спонуки, закладеної у людину Богом. К. попереджав як про небезпеку ототожнення д-ви з Царством Божим, так і щодо помилкової думки, ніби вони не мають нічого спільного між собою. Він визначив ряд обов'язків уряду: підтримувати церкву; регулювати життя гр-н, зміцнювати правосуддя; дбати про благополуччя сусп-ва тощо. К. поблажливо ставився до невеликих за розмірами держав, яким під силу усунути внутрішню небезпеку надмірної концентрації влади в руках уряду. Визнавав перевагу арис-токр. правління або певної комбінації аристократії і демократії для країн Європи. При цьому посилався на те, що воля самодержців рідко узгоджується з правосуддям і благочин-ням. На думку К., монархи не наділені мудрістю і проникливістю, які необхідні для пост, пошуку найкращого рішення. Засуджуючи феод.-монарх. кола за їх сваволю і беззаконня, К. водночас проголошував усяку владу Божою. Згідно з концепцією держ. правління К., гр-нин не має права повставати проти уряду або зневажати закони своєї д-ви навіть тоді, коли його жорстоко переслідують за віру. Послідовно обстоюючи обов'язок сліпої покори, К. стверджував, що гр-нин не може вибирати на власний розсуд, яким законам підкорятися, а яким ні. Він вимагав неухильного дотримання законів в ім'я високої ідеї богопо-слуху. Закон однаково обов'язковий як для королів, так і для підданих. Право покарання правителя, що порушує свій обов'язок, належить Богові, а не його підданим. Лише в покорі правителів Богу є виправдання земної влади. Відкрита непокора та усунення тирана допустимі, на думку К., лише тоді, коли використано засоби пасив, опору, вичерпано всі лег. форми б-би.

Те.: Наставление в христ. вере, т. 1-2. М., 1997-98. Літ.: Гарин И. И. Кальвин. X., 1994; Митер Г. X. Осн. идеи кальвинизма. СПб., 1995; Себайн Дж. Г., ТорсонТ. Л. Історія політ, думки. К., 1997.

В. І. Тимошенко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]