Навигация
 
конкур-конто
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

КОНСТИТУАНТА

(франц., букв, установча — складова назви— Національні установчі збори) — загальнонац. колегіальний представн. орган д-ви, спеціально утворюваний для розробки і прийняття конституції. У різних країнах К. має різні назви — власне установчі збори, конституційні збори (асамблея, конгрес, конвент), великі народні збори тощо. Історично К. утворювалися у різний спосіб. Відомі приклади, коли роль К. виконував парламент, ухваливши спец, процедуру (якої сам і дотримувався) розробки та прийняття конституції (Греція, 1975; Бразилія, 1988). Іноді парламент прямо проголошував себе К. і діяв відповідним чином (перші конституції, прийняті у 60-х рр. 20 ст. в афр. країнах — кол. колоніях Франції).

Ідея К. була сформульована політ, діячем часів Великої французької революції абатом Е. Ж. Сьєйєсом (1748—1836). Саме йому належить авторство концепції установчої влади, покладеної в основу діяльності перших Установчих Зорів Франції.

За цією концепцією, установча влада первинна стосовно влади — законодавчої, виконавчої і судової. Установча влада належить народу, котрий, реалізуючи її через представників (установчі збори), приймає конституцію. На думку Сьєйєса, депутати установчих зборів мають спец, мандат, який дає їм змогу брати участь у вирішенні питань прийняття конституції. Наявність такого мандата забезпечує найвищий рівень легітимності прийнятих у відповідний спосіб конституцій. Установчими зборами були прийняті перші конституції — осн. закони, проте не завжди К. формувалася шляхом заг. виборів (а саме такий порядок сучасні теоретики вважають класичним). Так, конституція США 1787 була прийнята конвентом, сформованим шляхом непрямих виборів, а конституція Франції 1791 — органом (Ген. штатами), обраним з ін. метою, який згодом проголосив себе Нац. установчими зборами. Характерно, що практика утворення К. вперше мала місце не у Франції, а в США. В 19 ст. створювані в ін. країнах представн. органи нерідко мали назву конст. конгресів або конвентів.

Нині прийняття осн. закону К. як спец, представн. органом є звичайною, хоч і не заг. практикою. З мотивів прагматизму нерідко застосовується прийняття конституцій парламентом. Широко використовується референдум, що прямо узгоджується з концепцією установчої влади. Іноді, як і раніше, референдуму передують розробка та попереднє схвалення конституції установчими зборами (Румунія, 1991). Найчастіше прийняття осн. закону спеціально обраною К. відбувається, по-перше, після здобуття політ, незалежності або після реставрації дем. режиму (Італія, 1947; Індія 1950; Португалія, 1976); по-друге, коли організація і діяльність К. є традиц. способом прийняття осн. закону (Болгарія, 1991). Трапляється і поєднання обох умов (Франція, 1946). Політ, історії України періоду 1917—20 також відома практика утворення К. У лист. 1917 Українська Центральна Рада прийняла закон про вибори до установчих зборів і затвердила виборчі округи. В умовах надзвичайного стану вибори відбулися лише у частині округів. Органи з проведення виборів були ліквідовані у серпні 1918.

Легітимність організації і діяльності К. забезпечує спец, правовий акт, який встановлює порядок проведення виборів її членів. В умовах розбудови державності нерідко виникають сумніви щодо законності або навіть консти-туційності такого акта, особливо коли держ. механізм не конституйовано, а орган, уповноважений видавати відповідний акт, відсутній. За таких обставин важливу роль відіграє сам факт проведення виборів до К.; вибори мають бути не лише загальними за природою, а й демократичними за характером. Завданням К. є прийняття нової конституції. Іноді сама конституція передбачає формування відповідного органу для внесення змін до осн. закону або його ревізії.

В. М. Шаповал



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]