Навигация
 
л-лісов
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ЛАССАЛЬ

(Lassalle) Фердинанд (11.IV 1825, м. Бреслау, тепер Вроцлав, Польща — 31.VIII 1864, Женева) — нім. філософ, публіцист і політ, діяч. Навч. 1840 у комерц. школі (Лейпциг). У 1843—46 вивчав філософію, історію та класичну філологію в _

ун-тах Бреслау і Берліна. Брав участь у революції 1848-49 в Німеччині. Л. неодноразово зазнавав арештів і тюрем, ув'язнення. Називав себе прибічником К. Маркса і Ф. Енгельса. З 1863 був президентом Загальнонім. робітничого союзу, написав програму цієї партії. Вбитий під час дуелі. Погляди Л. формувалися під впливом праць І. Канта, Й. Фіхте, Г. В.

Лассаль Ф.

Ф. Гегеля, Т. Мальтуса, Д. Рікардо, К. Маркса та Ф. Енгельса. Був прихильником соціалізму і демократії, вважав, що досягти їх можна тільки через заг. виборче право, домагатися якого слід шляхом лег. агітації і мир. форм політ, боротьби (передусім петицій). Обстоював соціальний компроміс і вважав, що всі класи мають об'єднатися, аби з держ. допомогою будувати соціально справедливе сусп-во, передусім задля допомоги бідним верствам населення. Екон. основою його сусп. ідеалу були виробничі асоціації, які мали б морально і матеріально підтримуватись д-вою. Істинну ідею і мету існування д-ви Л. вбачав у забезпеченні заг. публічного інтересу, в захисті сусп-ва від егоцентризму і соціальної експансії окр. класів чи осіб. Вважав, що д-ва має активно втручатися у життя сусп-ва, включаючи екон. сферу. Критикував манчестерську екон. школу та бурж. теорії д-ви, що характеризували д-ву як «нічного сторожа». Для Л. і лассальянців д-ва є вічною, надкласовою, моральною категорією, призначення якої — «виховання і розвиток людства у напрямі до свободи». Фактично заперечуючи класову сутність д-ви, зауважував проте, що в історії людства д-ва, як правило, захищає інтереси економічно панівного класу, що, з його погляду, є викривленням ідеї д-ви, а не виявом її сутності. Там, де панує заг. і пряме виборче право, твердив Л., д-ва допоможе трудящим звільнитись від екон. та соціальної експлуатації, а також згладить суперечності між соціальними групами, завдяки чому вона трансформується в істинно народну д-ву, що може існувати як у формі монархії, так і у формі республіки.

У своїй концепції права Л. заперечував протиставлення природного і позитивного права; для нього вони взаємопов'язані і взаємо-обумовлені. Природне право — це «продукт історичного розвитку духу», а позит. закон — «виявлення правосвідомості цілого народу», тобто обидва названі явища, у певному розумінні, виступають даністю, що зумовлена істор. розвитком. У сусп-ві, на думку Л., немає ніякого права, крім права, створеного самим сусп-вом. Єдність позит. і природ, права визначається також метою їх існування — забезпеченням особистої свободи індивіда (щоправда, це не стосується азіатських деспотій). Л. доходить висновку, що право відіграє першорядну роль у розвитку сусп-ва і що всі сусп. перетворення є легітимними. Одним з перших у правовій науці Л. почав розмежовувати писану і реальну конституцію. У своїх соціально-політ, розробках Л. значною мірою стояв на позиціях нім. націоналізму.

Марксистська л-ра характеризувала політ, погляди Л. як «опортуністичні» (зокрема за підтримку О. Бісмарка). І. Франко вважав Л. одним з «головних вчителів соціалізму». Держ.-правові погляди Л. справили значний вплив на розвиток правових наук, особливо в Німеччині, а лассальянство як течія роб. руху — на розвиток с.-д. руху кін. 19 — поч. 20 ст. Осн. праці Л.: «Філософія Геракліта Темного з Ефесу» (1858), «Система набутих прав» (1861), «Про сутність конституції» (1862), «Неосновні податки і становище робітничого класу» (1863), «Пан Бастіан-Шульце, або ж Капітал і праця» (1864).

Тв.: Соч., т. 1-3. |М., 1925].

Літ.: Бернштейн Э. Фердинанд Лассаль. СПб., 1905; Глуз-берг М. С. К вопросу о лассальянстве как системе взглядов непролет, социализма. «Уч. записки Алма-Атинского пед. ин-та иностр. языков», 1956, № 1; Hummier Н. Opposition gegen Lassalle. Berlin, 1963; Классен В. Фердинанд Лассаль. Иерусалим, 1988.

А. Д. Машков.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]