Навигация

 
миш-між
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

МІЖНАРОДНІ ЗЛОЧИНИ

- суспільно небезпечні умисні посягання на життєво важливі інтереси міжнар. співтовариства, основи існування держав і народів — міжнар. мир і безпеку. Такі посягання є порушенням д-вою міжнар.-право-вих норм, що мають основоположне значення для забезпечення міжнар. миру і безпеки, захисту людської гідності чи навколиш. природ, середовища. Об'єктами цих злочинів виступають заг. мир і міжнар. безпека, основи співіснування народів і держав. Об'єкт злочину є одним з чинників, що зумовлюють великий ступінь сусп. небезпечності М. з., які є серйозним порушенням зобов'язань стосовно всіх членів міжнар. співтовариства, імперат. норм міжнар. права. М. з. слід відрізняти від злочинів міжнародного характеру, які за ступенем сусп. небезпечності є менш небезпечними діяннями. На відміну від злочинів міжнар. характеру, за вчинення М. з. відповідальність кримінальна фіз. осіб пов'язана зі злочин, діяльністю д-ви, яка є суб'єктом відповідальності міжнародно-правової.

Осн. перелік М. з. містить статут Нюрнберзького міжнародного воєнного трибуналу (1945): злочини проти миру, воєнні та злочини проти людяності (ст. 6). Перелік воєнних злочинів і злочинів проти людяності був доповнений чотирма Женев. конвенціями про захист жертв війни 1949 і двома Дод. протоколами до них 1977. До таких злочинів, зокрема, віднесено: посягання на життя, здоров'я, недоторканність особи (вбивства, тортури, заподіяння шкоди здоров'ю, нелюдське поводження, включаючи біол. експерименти, тілесні покарання тощо); посягання на людську гідність, зокрема образливе і принизливе поводження, примушування до проституції, непристойне посягання у будь-якій формі; взяття заручників; колект. покарання; незаконне, свавільне і здійснюване у великому масштабі руйнування та привласнення майна, що не викликається воєн, необхідністю; примушування військовополоненого або цив. особи служити у військ, чи допоміжних формуваннях ворожої д-ви; позбавлення цих осіб права на неупереджене і норм, судочинство; перетворення цив. населення або окр. цив. осіб на об'єкт нападу; перетворення неохоронюваних місцевостей і демілітариз. зон на об'єкт нападу; віроломне використання розрізнювальних емблем Черв. Хреста (Черв. Півмісяця або Черв. Лева і Сонця) чи ін. захис. знаків, визнаних Женев. конвенціями 1949 і Протоколом І (1977) до них, тощо. Серйоз. порушеннями Дод. протоколів до Женев. конвенцій вважаються і такі дії: переміщення окупац, д-вою частини її власного цив. населення на окуповану нею територію або депортація чи переміщення всього або частини нас. окупованої території у межах цієї території чи за її межі; застосування практики апартеїду та ін. дій, що ображають гідність особи і грунтуються на расовій дискримінації; перетворення чітко впізнаваних істор. пам'ятників, творів мист-ва або місць відправлення культу, визнаних культур, цінностями з особливим захистом, на об'єкт нападу, внаслідок чого вони зазнають великих руйнувань; позбавлення осіб, які користуються захистом, права на неупереджене і норм, судочинство. Перелік воєнних злочинів був конкретизований у статуті Міжнар. трибуналу для кол. Югославії, прийнятому РБ ООН 25.У 1993. Серед порушень законів та звичаїв війни, зокрема, вказані (ст. 3): застосування отруйних речовин та ін. видів зброї, призначених для спричинення надмірних страждань; безглузде руйнування міст, селищ або січ чи спустошення, в якому не було воєн, необхідності; напад на незахищені міста, села, житла чи будівлі або їх обстріл із застосуванням будь-яких засобів; захоплення, руйнування або умисне пошкодження культових, благодійних, навч., худож. і наук, установ, істор. пам'яток і худож. та наук, творів; пограбування сусп. або приват, власності. Статут Міжнар. трибуналу для кол. Югославії встановив юрисдикцію стосовно «серйозних порушень міжнародного гуманітарного права», до яких віднесено порушення загальновизнаних норм захисту жертв війни, як вони встановлені в Женев. конвенціях 1949 («право Женеви»), і правил ведення війни, як вони визначені в Гааз. конвенціях 1899 та 1907 («право Гааги»), а також геноцид і злочини проти людяності. Перелік злочинів проти людяності конкретизований статутами Міжнар. трибуналів для кеш. Югославії та Руанди (утв. РБ ООН 1994). До їх переліку включені злочини, що вчиняються у рамках широкомасштабного або систем, нападу на цив. населення за нац., політ., етнічними, расовими або реліг. мотивами (ст. З статуту Міжнар. трибуналу для Руанди) або коли вони вчиняються у ході збройного конфлікту і спрямовані проти будь-якого цив. населення (ст. 5 статуту Міжнар. трибуналу по кол. Югославії): вбивство, знищення, поневолення, депортація, ув'язнення, тортури, зґвалтування, переслідування за політ., расовими або реліг. мотивами, ін. нелюдські акти. На відміну від статутів Нюрнберзького і Токійського міжнар. воєнних трибуналів, за статутами Міжнар. трибуналів по кол. Югославії та Руанді відповідні діяння вважаються злочинами проти людяності, коли вони вчиняються у ході не лише міжнародного, а й внутрідерж. збройного конфлікту. До юрисдикції Міжнар. трибуналу по Руанді, крім злочинів проти людяності (ст. 3), віднесено також геноцид (ст. 2) і порушення ст. З, зміст якої є спільним для Женев. конвенцій 1949 і Протоколу II (1977); ст. 4, у якій ідеться, зокрема, про посягання на життя, здоров'я, фіз. та псих, благополуччя осіб, у т.ч. вбивства, а також таке жорстоке поводження, як тортури, каліцтво або будь-які форми тілесного покарання; колект. покарання; взяття заручників; посягання на людську гідність, зокрема образливе і принизливе поводження, зґвалтування, примус, проституція і будь-які форми непристойного нападу; акти тероризму; мародерство. Питання співробітництва держав у боротьбі з геноцидом регламентовані Конвенцією про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього 1948. Серед міжнар. злочинів в окр. групу Конвенцією про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства 1968 виділені злочини проти людства (зокрема, вигнання внаслідок збройного нападу або окупації та нелюдські дії, які є результатом політики апартеїду, а також злочин геноциду; ст. 1). Міжнародна конвенція про припинення злочину апартеїду і покарання за нього 1973 також кваліфікує апартеїд як злочин проти людства (ст. 1). 3. XII 1973 ГА ООН проголосила принципи міжнар. співробітництва стосовно виявлення, арешту, видачі та покарання осіб, винних у воєн, злочинах і злочинах проти людства, зокрема положення про те, що такі особи підлягають покаранню, коли б і де вони не вчинили ці злочини. До міжнар. воєн, злочинів належить небезпечне дчя цивілізації посягання на навкол. природ, середовище — екоцид. Він може виявлятися як: примус, використання природ, умов і явищ для досягнення воєн, переваги над противником за допомогою ведення геофіз. війни (штучна зміна динаміки, складу чи структури планети Земля — вулканічна діяльність, землетруси тощо); метеорол. війни (урагани, лавини, зсуви, цунамі тощо); широке застосування зброї масового знищення та ін. озброєнь невибіркової дії: ядерної, променевої, радіол., бактеріол., токсич., запалювальної, інфразвукової, радіочастотної та ін. Конвенція про заборону воєнного або будь-якого ін. ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 забороняє використання будь-яких засобів впливу для зміни шляхом цілеспрямованого керування природ, процесами динаміки, складу і структури Землі, включаючи її біоту, літосферу, гідросферу й атмосферу, або косм. простору (ст. 2 Конвенції). Протоколом І до Женев. конвенцій 1949 заборонено також застосовувати методи або засоби ведення воєн, дій, котрі мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довготривалої і серйозної шкоди природ, середовищу (ст. 35).

До М. з. належать агресія, визначення якої дала ГА ООН 1974, а також рабство і работоргівля. 1926 була підписана Конвенція про рабство, а 1956 — Дод. протокол до неї. Комісія міжнар. права ООН прийняла 1991 в першому читанні проект Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства, який подала Ген. секретареві ООН. У проекті до зазначених злочинів віднесено агресію, погрозу агресією, втручання у внутр. або зовн. справи д-ви, колоніальне панування та ін. форми іноз. панування, геноцид, апартеїд, системат. і масове порушення прав людини, виключно серйозні воєнні злочини, умисну і серйозну шкоду навкол. середовищу, міжнар. тероризм та ін. Хоча цей проект не є джерелом міжнар. крим. права, але він вказує напрями його можливого розвитку. Суб'єктом міжнар.-правової відповідальності (політ., матеріальної, моральної) за М. з. є д-ва, а суб'єктом цих злочинів і крим. відповідальності за їх вчинення — фіз. особи (керівники д-ви, її вищі посад, особи та ін. організатори чи виконавці злочин, політики д-ви).

Об'єктивна сторона М. з. здебільшого є складною розгалуженою діяльністю протягом тривалого часу на тер. кількох держав, причому місце дії не завжди збігається з місцем настання шкідливих наслідків (напр., планування, розв'язування і ведення агресивної війни). М. з. може характеризуватись наявністю закінченого складу злочину як з настанням шкідливого наслідку, так і в момент вчинення самої дії (напр., змова проти миру у вигляді планування агресивної війни). Із суб'єктивної сторони, М. з. найчастіше вчиняються з прямим умислом та чітко визначеними цілями.

Юрисдикція щодо М. з. може здійснюватися міжнар. судом або нац. судами держав (на тер. яких вчинено злочин, або тієї, гр-нином якої є злочинець).

Літ.: Лукашук И. И. Междунар. право. Особенная часть. М., 1997; Панов В. П. Междунар. уголовное право. М., 1997; Блишенко И. П., Фисенко И. В. Междунар. уголовный суд. М., 1998; Лукашук И. И., Наумов А. В. Междунар. уголовное право. М., 1999.

С. С. Яценко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]