Навигация

 
н-наук
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

НАРОДНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ

(франц., первісно — вершина, верховна влада, від лат. superus — верхній) — один з осн. принципів міжнар. та конст. права, що передбачає визнання народу єдиним джерелом влади в д-ві та його виключного права на зміну конст. ладу. Народ здійснює свою владу безпосередньо (референдуми, вибори та ін. форми безпосередньої демократії) і через представн. органи та посад, осіб д-ви і місц. самоврядування. Принцип Н. с. взаємодіє з ін. похідними принципами держ. та нац. суверенітету. Концепція Н. с. вперше висловлена депутатом від Бургундії Філіппом По 1484 на зібранні Ген. штатів у м. Тур (Франція). У 17 ст. під час англ. бурж. революції ця концепція була закріплена в програм, док-ті партії левелерів «Основні закони та вольності Англії», що декларував народ єдиним джерелом влади за своєю природою. Теорія Н. с. досягла розквіту напередодні Вел. франц. революції у творах Ж. Ж. Руссо, котрий визначив Н. с. як невідчужувану та неподільну владу народу, керовану його спільною волею. Автор обстоював пріоритет безпосеред. форм реалізації Н. с. Ідеї Н. с. знайшли нормат. закріплення у конституції Франції 1848. На сьогодні принцип Н. с. зафіксовано в конституціях усіх держав. В Україні цей принцип відображено в ст. 5 Конституції 1996. За даною статтею носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в д-ві є Український народ, який здійснює свою владу безпосередню і через органи держ. влади та місц. самоврядування. За народом визнається виключне право визначати і змінювати конст. лад в Україні. Це право не може бути узурповане д-вою, її органами або посад, особами.

Літ.: Палиенко Н. И. Суверенитет. Истор. развитие идеи суверенитета и ее прав, значение. Ярославль, 1903; Гессен В. М. Проблема нар. суверенитета в полит, доктрине XVI века. СПб., 1913; Руссо Ж.-Ж. Трактаты. М., 1969; Жан Воден — основоположник концепции гос. суверенитета: научно-аналит. обзор. М, 1990; Кривенко Л. Суверенітет народу. «Віче», 1992, № 1.

В. Л. Федоренко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]