Навигация

 
н-наук
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

НАРОДНИЙ КОМІСАРІАТ ЮСТИЦІЇ УСРР

(НКЮ УСРР) - центральний галузевий орган держ. управління республіки в період

1919—46. Утв. на базі відділу юстиції при Тимчас. роб.-сел. уряді України 29.1 1919. Прав, статус визначався положенням «Про Народний комісаріат юстиції УСРР», затв. Раднаркомом УСРР 27.ІІ 1919. На НКЮ УСРР покладалися такі осн. завдання: організація та заг. керівництво діяльністю суд. установ; розробка і проведення у життя норм цив. і крим. права; допомога прав, оформленню рад. ладу в різних галузях життя. НКЮ підпорядковувався суд.-карний розшук, утв. РНК 15.IV 1919 і пізніше (з ЗЛУ 1920) переданий до відання НКВС. Місц. органами НКЮ були відділи юстиції губ. виконкомів і бюро юстиції пов. виконкомів. На поч. вересня 1919 у зв'язку з наступом денікін. військ НКЮ, як і ін. респ. наркомати, було ліквідовано. 11.XIІ 1919 при Всеукрревкомі утв. Комітет юстиції, який 19.ІІ 1920 реорганізовано в НКЮ УСРР. Організацію і діяльність наркомату визначало нове Положення про Народний комісаріат юстиції УСРР, затв. ВУЦВК і РНК республіки 5.Х 1921. Завданнями наркомату були: організація, інструктаж, заг. напрям і нагляд за діяльністю відділів юстиції, органів суду, слідства, захисту і звинувачення, комісій у справах неповнолітніх; нагляд за дотриманням і одноманіт. застосуванням законів усіма судовими і слідчими органами УСРР та відповідністю їх діяльності принципам соц. правосвідомості й заг. політики роб.-сел. уряду; розробка і розгляд законопроектів, тлумачення законів, керівництво правотв. діяльністю окр. відомств; кодифікація зак-ва, опублікування законод. актів і забезпечення відомств законод. мат-лами. В 1919—22 наркомами юстиції УСРР були О. І. Хмельницький, М. М. Лебединець, Є. П. Терлецький, С. Ф. Буздалін, М. К. Вєтошкін. У черв. 1922 до складу НКЮ включено новоутв. органи прокуратури. Нарком юстиції одночасно займав посаду прокурора республіки (з 1925 — Ген. прокурора УСРР). У цей час відбулася реорганізація місц. органів комісаріату. 6.ІХ 1922 ВУЦВК прийняв постанову про ліквідацію губ. відділів юстиції та їх пов. уповноважених. Адм. функції цих установ передавалися губ. судам. Після утв. СРСР прав, статус НКЮ УСРР визначався Заг. положенням про нар. комісаріати УСРР (затв. ВУЦВК 12.Х 1924), Положенням про НКЮ УСРР 1929, Положеннями про судоустрій УСРР (1925, 1929) та ін. нормат. актами. На НКЮ покладалися заг. керівництво, організація, ревізія та інструктаж суд. установ республіки, прокуратури, органів слідства, нотаріату, захисту, суд. виконавців, а також утворених при комісаріаті бюро бух. експертиз і навч. закладів. Нарком здійснював нагляд за суд. практикою усіх суд. органів республіки. В разі необхідності він мав право опротестовувати і направляти через прокур. нагляд до перегляду вироки і рішення судів у порядку, передбаченому республіканським зак-вом. Нагляд за суд. політикою у конкр. справах здійснювали ВС УСРР, обл. нар. суди і прокуратура.

20.УІІ 1936 ЦВК і РНК СРСР прийняли постанову про утворення об'єднаного загальносоюз. Наркомату юстиції СРСР, організація і діяльність якого регламентувалися Положеннями про нього (1936, 1939). Водночас органи прокуратури і слідства було виокремлено із системи НКЮ союз, республік і підпорядковано безпосередньо Прокурору СРСР. Після прийняття Конституції СРСР 1936 і Закону про судоустрій СРСР, союз, і авт. республік (1938) обл. суди звільнялися від орг. і ревіз. функцій, виконання яких покладалося на утворювані при виконкомах обл. рад управління юстиції.

Прав, статус НКЮ союз, республік визначався Положенням про НКЮ СРСР (затв. РНК СРСР 15.VI 1939). Вони виконували функції суд. управління щодо судів республіки (крім її ВС), керували діяльністю управлінь НКЮ при виконкомах обл. рад депутатів трудящих, контролювали роботу суд. органів. На НКЮ покладалися обов'язки підготовки і перепідготовки кадрів та проведення заходів з підвищення кваліфікації робітників суду, юстиції, нотаріату й адвокатури, а також систематизації й підготовки мат-лів з кодифікації респ. зак-ва, указів Президій ВР республік і постанов уряду та організації довідкової роботи з зак-ва в місц. органах юстиції. Обл. управління юстиції розробляли і представляли НКЮ республіки проекти штатів і кошторисів суд. органів, пропозиції щодо кількості нар. судів в області та кількості суддів і нар. засідателів, яких необхідно було обрати для усіх судів області. Важливим завданням управлінь юстиції було здійснення практ. допомоги нар. судам шляхом проведення ревізій і системат. нагляду за їх роботою. Вони також контролювали роботу суд. виконавців, керували діяльністю нотаріату та адвокатури.

НКЮ УРСР належав до союзно-респ. наркоматів і підпорядковувався РНК УРСР та Наркомату юстиції СРСР. Протягом 20—30-х рр. наркомами юстиції і ген. прокурорами республіки призначалися М. О. Скрипник, В. І. Порайко, В. В. Поляков, М. В. Михайлик, А. Л. Кисельов. Після відокремлення прокуратури новим наркомом юстиції УСРР у верес. 1936 було призначено X. П. Радченка. Впродовж 1938—47 відомство очолював М. Ф. Бабченко. В період сталій, терору майже всі кол маркоми юстиції республіки були репресовані. В берез. 1946 НКЮ УРСР перетв. на Міністерство юстиції УРСР.

Літ.: Диденко М.П. Возникновение и развитие сов. судеб, органов в Укр. ССР. К., 1951; История гос-ва и права Укр. ССР. К., 1976; Настюк М.И. Создание и деятельность сов. органов юстиции зап. областей УССР (1939-1941). Л., 1977; М-во юстиції України. К., 1999; Чисніков В. М. Керівники органів юстиції України (1917-2001 рр.). «Юрид. вісник України», 2001, № 23-28.

В. М. Чисніков.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]