Навигация

 
н-наук
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

НАРОДНИЙ КОМІСАРІАТ

(наркомат) -центр, орган держ. управління окр. галуззю адм.-політ., військ., госп. чи соціально-культур, будівництва в СРСР і рад. республіках. Н. к. з'явилися у рад. Росії після обрання на II Всерос. з'їзді Рад 26.X (8.ХІ) 1917 першого рад. уряду — Ради народних комісарів (РНК). У складі цієї ради було 13 комісій, очолюваних нар. комісарами — членами РНК. Назву «народний комісаріат» як орган галуз. управління затверджено Конституцією РСФРР 1918. З утворенням у 1922 Союзу РСР було сформовано систему органів влади й управління, закріплену Конституцією СРСР 1924. Найважливішими галузями, переданими рад. республіками до виключного відання СРСР, керували загальносоюзні (єдині для СРСР) Н. к.: воєнний і морський, іноз. справ, зовн. торгівлі, шляхів сполучення, пошт і телеграфів. Координація діяльності союз, республік в окр. галузях держ. і госп. будівництва покладалася на Вищу раду народного господарства (ВРНГ). Конституція СРСР 1924 визначила і респ. Н. к., що перебували у виключ. віданні союз, республік. Усі питання організації та діяльності Н. к. СРСР регламентувалися Заг. положенням про наркомати СРСР 1923. Конституція СРСР 1936 визначила систему Н. к. СРСР: 8 загальносоюзних і 10 союзно-республіканських. У наст, роки (до берез. 1946) тривав процес дальшого розукрупнення існуючих і утворення нових Н. к., передусім союзних.

У рад. Україні назва «народний комісаріат» була закріплена за органами держ. управління декретом Тимчас. роб.-сел. уряду України від 29.1 1919 (до цього галуз. органи держ. управління іменувалися нар. секретарствами).

За Конституцією УСРР 1919 завідування окр. галузями управління покладалося на Н. к. У 20-х pp. організація та діяльність наркоматів України набули впорядкованого характеру. 12.Х 1924 ВУЦВК прийняв Заг. положення про народні комісаріати УСРР, за яким безпосереднє керівництво окр. галузями управління республіки покладалося на 11 Н. к.: внутр. справ, охорони здоров'я, зем. справ, освіти, внутр. торгівлі, соціального забезпечення, праці, юстиції, фінансів, РСІ, ВРНГ. Положенням передбачалося, що Центр, стат. управління УСРР діє на правах Н. к. Усі наркомати УСРР підлягали безпосеред. керівництву Рад-наркому республіки. Водночас Н. к. внутр. торгівлі, праці, фінансів, РСІ та ВРНГ, перебуваючи у безпосеред. підпорядкуванні РНК УСРР, були і органами однойм. об'єднаних Н. к. Союзу РСР та здійснювали в Україні їх директиви.

Заг. положення про Н. к. УСРР чітко окреслювало компетенцію респ. комісаріатів, права й обов'язки наркомів та їх заступників. У 1927 — 29 прийнято положення про окремі Н. к. УСРР (землеробства, фінансів, торгівлі, праці, соціального забезпечення, юстиції та ін.), в яких визначалися структура наркоматів, їх завдання, повноваження. У розділі «Про народні комісаріати Української Соціалістичної Радянської Республіки» Конституції УСРР 1929 містився перелік Н. к., вказувалося, що на чолі їх мають стояти члени РНК — нар. комісари, а при них — існувати колегії. Зазначалося також, що наркоми є відповідальними перед РНК УСРР і ВУЦВК. Розпорядження Н. к. визнавалися обов'язковими для виконання органами влади і населенням республіки. У 1930—36 в Україні відбувався процес ліквідації одних і створення інших Н. к. — в руслі заг. тенденції до централізації управління на рівні загальносоюз. держ. органів. Такий стан речей зафіксований Конституцією УРСР 1937. Так, за ст. 48 до союзно-респ. Н. к. належали наркомати харчової, легкої, лісової промисловості, землеробства, зернових і тваринницьких радгоспів, фінансів, внутр. торгівлі, внутр. справ, юстиції, охорони здоров'я. Республіканськими були лише кілька Н. к.: освіти, місц. пром-ті, комунал. г-ва, соціального забезпечення. У наступні кілька років мала місце деяка реорганізація системи Н. к. УРСР, прийнято нові положення про респ. Н. к. У період Вел. Вітчизн. війни в Україні утв. кілька нових комісаріатів, у т. ч. Народний комісаріат житл.-цив. буд-ва. Виходячи із зовнішньополіт. міркувань, ВР СРСР прийняла 1.II 1944 закони, згідно з якими союзні республіки, в т. ч. Україна, отримали право утворити союзно-респ. Н. к. закорд, справ і оборони. Проте робота цих Н. к. УРСР, в умовах надмір, централізації управління в СРСР, мала «декоративний» характер. У берез. 1946 ВР СРСР прийняла закон, за яким Рада нар. комісарів СРСР і нар. комісаріати СРСР були перетв. на Раду Міністрів СРСР і міністерства СРСР, а РНК та Н. к. союзних і автономних республік — на ради міністрів і міністерства цих республік. Такі перетворення відбулися і в УРСР.

Літ.: Власов В. Сов. гос. аппарат. М., 1959; Коржихи-на Т. П. История гос. учреждений СССР. М., 1986.

В. Д. Гончаренко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]