НАРОДНИЙ КОМІСАРІАТ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УСРР/УРСР

(НКЗС) - центр. орган управління у галузі зовн. зносин УСРР 1919—23 і союзно-респ. наркомат УРСР 1944— 46. Утв. відповідно до пост. ВУЦВК «Про конструювання Ради Народних Комісарів» від 18.III 1919 на базі закорд. відділу Тимчасового роб.-сел. уряду України. У зв'язку з утворенням СРСР (30.XII 1922) і згідно з пост. ВУЦВК «Про реорганізацію центральних установ» від 20. IX 1923 НКЗС УСРР ліквідовано шляхом реорганізації його в Управління Уповноваженого НКЗС СРСР на Україні. Після більш як 20-річної перерви в умовах наближення перемоги союзників по антигітлер. коаліції у Другій світ, війні, підготовки до утворення ООН НКЗС республіки був відновлений указом Президії ВР УРСР від 5.ІІ 1944 на підставі Закону СРСР від 1.ІІ 1944 «Про надання союзним республікам повноважень у галузі зовнішніх зносин та перетворення у зв'язку з цим Народного комісаріату закордонних справ із загально-союзного в союзно-республіканський народний комісаріат». 4.III 1944 прийнято Закон УРСР «Про утворення союзно-республіканського народного комісаріату закордонних справ УРСР». Тоді ж Конституція УРСР була доповнена статтею, що встановлювала право УРСР вступати в безпосередні зносини з іноз. д-вами, укладати з ними угоди та обмінюватися дип. і коне, представниками (ст. 15б). На НКЗС було покладено функції реалізації цих конст. положень. Нар. комісарами закорд. справ республіки були: голова РНК УСРР X. Г. Раковський (за сумісництвом, від 5.ІІ по червень 1919 та від березня 1920 по 5.УШ 1923), В. К. Винниченко (7-10.ІХ 1920), О. Є. Корнійчук (5.ІІ-12.УІІ 1944), Д. 3. Манутьський (12.VII 1944 -25.ІІІ 1946).

Див. також Міністерство закордонних справ України.

Ю. Я. Касяненко.