Навигация
 
примус-прон
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ПРИСЯГА

— акт урочистої клятви особи виконувати певні обов'язки, що випливають з публ.-прав. статусу, якого юна відповідно набула, або обов'язки за змістом цієї клятви. В ін. випадках П. — це обіцянка здійснювати передбачене нею. П. іноді має місце і в сфері приват, права, де юна може супроводжувати укладання договорів, прийняття чи визнання зобов'язань. П. є давнім явищем. Історично її можна розглядати як сакральний обряд, що надавав відповід. правам і обов'язкам значущості, поєднуючи в собі юрид. і моральну (релігійну) відповідальність. Нині П. є насамперед публ.-прав, інститутом. Природа П. полягає у тому, що її складання, по-перше, є умовою набуття особою певного публ.-прав, статусу і, по-друге, тягне за собою, як правило, юрид. відповідальність за невиконання обов'язків, котрі випливають з цього статусу. Інститут П. притаманний різним галузям публіч. права. За нормами процес, права, учасники суд. процесу (свідки, експерти тощо) нерідко повинні складати П. перед виконанням відповід. ролі. Іноді складення П. розглядається як одна із засад судочинства. Свої особливості має інститут П. в адм. і конст. праві. В юрид. науці ще в 19 ст. розрізняли професійну і політ. П. Перша інституціонально була віднесена насамперед до адм. права, друга - до конституційного. Складення професійної або служб, (посадової) П. пов'язане за своєю суттю з вимогою належ, виконання особою посад, обов'язків (історично П. укорінена у клятві на вірність правителю феод, монарху). Таке ж підґрунтя здебільшого має і політична П. Ще однією спільною рисою П. за адм. і конст. правом є те, що в разі її порушення особа звільняється з відповід. посади. Однак якщо в адм. праві звільнення з посади є обов'язковим юрид. наслідком порушення П., то в конст. праві така обов'язковість наявна не завжди. Прикладом П. як інституту адм. права є П. держ. службовців, встановлена Законом України «Про державну службу» (1993). Порушення П. вважається однією з підстав припинення держ. служби. Складення профес. (службової) П. передбачено Законами України «Про прокуратуру) (1991), «Про службу в органах місцевого самоврядування» (2001) та ін. нормат.-прав. актами. Певні особливості має П. суддів. Вона належить до інституту конст. права, бо статус судді, враховуючи його значущість щодо організації та здійснення держ. владарювання, визначений конст. нормами. Вимога складення такої П. конституціями не встановлена, але юна міститься у зак-ві про статус судців. В Україні П. суддів судів заг. юрисдикції передбачена Законом «Про статус суддів» (1992), а суддів Конст. Суду — Законом «Про Конституційний Суд України» (1996). Осноюю змісту П. і тих, і тих суддів є зобов'язання «чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді». У більшості країн порушення суддею П., якщо таке діяння не містить складу злочину, не є підставою для звільнення його з посади. В Конституції України порушення суддею П. визначене саме такою підставою (ст. 126). У конст. праві П. звичайно розглядається як урочиста клятва чи обіцянка певного кола суб'єктів насамперед щодо конституції. Текст П. у більшості випадків викладений в осн. законі. В конст. теорії сформульована позиція, за якою складення П. є однією з політ, і юрид. гарантій реалізації самого осн. закону. До кола суб'єктів, які складають політичну П., віднесений насамперед глава д-ви. Складення ним П. передбачене конституціями більшості парламентар, монархій. Як правило, монарх складає П. на засіданні парламенту. У Данії, напр., відповідна дія відбувається перед Держ. радою (урядом). Більшість конституцій не містить застережень щодо наслідків порушення чи нескладення монархом П., і за останнюю визнається швидше моральне, аніж юрид. значення. При цьому зафіксовано, що король складає П. під час коронації (Іспанія), при вступі на трон (Люксембург) або приймаючи повноваження (Нідерланди). У Бельгії П. визначено як юрид. передумову вступу короля на престол. У Данії, якщо король з якихось причин не може присягнути перед вступом на престол, його повноваження до складання П. здійснює уряд.

П. президента як глави д-ви передбачена практично в конституціях усіх країн з респ. формами правління. Від форми правління залежать певною мірою умови складення П. У парламентарних республіках і в більшості країн зі змішаними респ. формами правління президент звичайно складає П. перед парламентом або на засіданні парламенту. У Молдові президент присягає перед парламентом і конст. судом, у Чехії — перед головою нижньої палати на спільному засіданні палат парламенту, в Пакистані, Сінгапурі та ряді англомов. країн — перед головою верховного суду, а в Ірландії — у присутності членів парламенту, судців верховного суду та ряду ін. вищих посад, осіб. У деяких країнах зі змішаною респ. формою правління, де президент наділений широкими і реальними повноваженнями, в конституціях застережено, що він складає П. народові (Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія). Тим самим непрямо вказується на особливу роль президента у держ. механізмі. Складення президентом П. народові передбачене і конституціями деяких парламентар, республік (Естонія), чим акцентується на його статусі як глави д-ви.

В усіх випадках складення П. є юрид. умовою вступу президента на пост (посаду). У багатьох конституціях зазначено, що з моменту складення П. починається відлік строку повноважень обраного президента. За Конституцією України Президент України вступає на пост з моменту складення П. народові на урочистому засіданні Верховної Ради України (ст. 104). Складення П. іноді є складовою більш заг. процедури проголошення відповід. особи президентом. Ця процедура, що має назву інавгурації, унормовується, як правило, спец. прав, актами. Питання про відповідальність президента за порушення П. пов'язане насамперед з його клятвою щодо конституції. Формулювання такої клятви бувають різні. Проте в їх основі лежить, як правило, обов'язок (зобов'язання) президента додержуватися конституції. При цьому за змістом конст. формулювань П. не можна зробити категоричного висновку щодо юрид. наслідків її порушення.

Про юрид. відповідальність за порушення президентом П. можна опосередковано говорити лише тоді, коли в осн. законі передбачено, що президент може бути усунений з поста саме за порушення конституції. Але прямого зв'язку між порушенням президентом П. і його усуненням з поста немає.

Загалом порушення президентом П. не тягне за собою юрид. відповідальності і санкцій у виді усунення з поста. Природа П. в конст. праві полягає в тому, що вона є політ, чинником, спрямованим не лише на фіксацію прав, статусу глави д-ви, а й на підтвердження авторитету відповід. поста, а в багатьох випадках — на підтвердження його політ, значущості. Політ, характер має також П. депутатів. Вона передбачена конституціями ряду держав незалежно від форми правління (Болгарія, Греція, Естонія, Казахстан, Литва, Люксембург, Нідерланди, ПАР, Польща, Словаччина, Чехія тощо). Відповідні конституції звичайно містять текст П. депутатів, який іноді збігається з текстом П. президента (Болгарія). Депутати зобов'язуються, зокрема, додержуватися конституції. Присяга нар. депутата України передбачена ст. 79 Конституції України.

Юрид. наслідком П. депутатів є набуття відповід. повноважень. В Литві, Польщі, Словаччині, Україні та Чехії відмова скласти П. має наслідком втрату депут. мандата. Водночас у конституціях, як правило, не передбачено юрид. відповідальності депутатів за порушення П. і, як наслідок, втрату мандата. Виняток становить Литва, де член парламенту може бути позбавлений мандата за порушення П. рішенням парламенту. Заг. правилом є те, що відповідальність депутата за порушення П. має морально-політ. характер. Політичною є і П. членів уряду, яка встановлена осн. законами деяких держав. Порядок складення такої П. не завжди має зв'язок з прийнятою формою правління. У Болгарії, Естонії, Литві, Словенії та ФРН члени уряду перед вступом на посаду складають П. парламентові або перед парламентом, що непрямо засвідчує наявність тут політ, відповідальності уряду перед парламентом. В Нідерландах уряд складає П. перед королем. Проте в Австрії, Польщі, Румунії та Чехії, де передбачена саме політ, відповідальність уряду перед парламентом, його П. в тій чи іншій формі адресована президенту. За змістом П. членів уряду, як правило, передбачає їх зобов'язання додержуватися конституції. Однак за заг. правилом порушення П. членом уряду не тягне за собою юрид. відповідальності, але це не виключає його політ, відповідальності за вчинене перед парламентом або президентом на заг. підставах. В Україні не передбачено інституту політичної П. членів уряду.

Літ.: Конституції нових держав Європи та Азії. К, 1996; Конституции гос-в Европ. Союза. М., 1999.

В. М. Шаповал.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]