Навигация
 
примус-прон
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ПРОКОПОВИЧ

Феофан [Теофан, Єлезар, Єлисей, Єліазар; 9(18).УІ 1681, Київ - 8(19).ІХ 1736, Петербург; пох. у Софійському соборі в Новгороді] — укр. реліг. і політ, діяч, філософ, письменник. Закін. 1698 Києво-Могилян. академію. Продовжив навчання у Польщі та Ватикані. В 1704 П. повернувся до Києва, де вступив до Київ, братства (див. Братства церковні), постригся у ченці й став професором риторики та піїтики в академії, згодом — її ректор. Був прихильником І. С. Мазепи. Однак після поразки гетьмана різко його засуджував. 1716 П. переїхав до Росії. Служив при цар. дворі. В Санкт-Петербурзі він сформував ядро майб. Академії наук. Став ініціатором скасування патріаршества в Росії, провідником церк. реформи Петра І. Автор «Духовного регламенту» (1720). З 1721 П. — віце-президент Синоду, фактично очолив Рос. православну церкву. Ідеолог більшості реформ Петра І, його гол. помічник у дух. справах.

Прав, і політ, ідеї П. викладені у низці полем, творів, написаних гол. чин. у період 1704—30: «Епінікіон», «Правда волі монаршої», «Розшук історичний», «Слово про царську подорож за кордон», «Слово про владу і честь царську», передмова до «Морського статуту», «Богословські твори», «Слова і промови повчальні, похвальні і поздоровчі», «Трактат про паї», «Коротка повість про смерть Петра Великого, імператора Російського» та ін.

П. був переконаним прихильником природно-правової доктрини (з деяким теол. забарвленням) та ідеї сусп. договору. Його політ, ідеал — абс. спадкоємна монархія на чолі з освіченим монархом-самодержавцем. Природна рівність людей у П. не веде до їх соціальної рівності у сусп-ві, але соціальні біди (жебрацтво, злодійство тощо) можна усунути шляхом подолання

Феофан Прокопович

неуцтва і активного поширення освіти. Фундаментом теорії д-ви і державотворення, усіх прав, конструкцій, за П., повинен бути «здоровий природний глузд». Монарх стоїть вище закону, творить верховний суд над підданими, а сам є непідступним і видає обов'язкові повеління. Після смерті Петра І П. відступив від багатьох власних реформатор, поглядів, ставши жорстким консерватором. Однак позиціями щодо ролі науки, запровадження раціоналізму і, найперше, утвердження «освіченого деспотизму» не поступався. П. був не тільки натхненником і реформатором церк. права в Рос. імперії, а й прихильником розвитку, поряд з релігійною, світської освіти. 7в..Філос. твори, т. 1-3. К., 1979-81.

Літ.: Чистович И. Феофан Прокопович и его время. СПб.. 1868; Гудзій М. Феофан Прокопович. В кн.: Мат-ли до вивчення історії укр. л-ри, т. 1. К., 1959; Ничик В. М. Феофан Прокопович. М., 1977.

О. М. Мироненко.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]