Навигация

 
примус-прон
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ПРОКУРАТУРА СРСР

- держ. орган у системі органів держ. влади Союзу РСР. Утв. 20.VI 1933 відповідно до пост. ЦВК і РНК СРСР «Про заснування прокуратури СРСР». Попередником П. СРСР була прокуратура Верх. Суду СРСР (утв. у лист. 1923). Діяльність останньої була пов'язана в основному з функціонуванням найвищого суд. органу Союзу, однак вона мала й ін. повноваження, зокрема наглядала за законністю постанов центр, органів влади СРСР, проводила конст. нагляд за відповідністю законод. і адм. діяльності органів союз, республік, їх прав, актів Конституції СРСР, визначала правильність вирішення конфліктів і спорів між союз, республіками з погляду союзного Осн. Закону. Прокуратура ВС здійснювала також нагляд за: правильним і однаковим застосуванням загальносоюз. зак-ва у практиці суд. установ СРСР і союз, республік; за відповідністю постанов пленумів верх, судів республік загальносоюз. зак-ву; за правильністю застосування чинного зак-ва у вироках, рішеннях і ухвалах колегій ВС СРСР та ін. функції. Широкими повноваженнями наділений був прокурор ВС СРСР. Він мав право законод. ініціативи, право призупиняти виконання рішень і вироків колегій ВС СРСР, постанов, розпоряджень ОДПУ тощо. Так склалося, що на той час у країні фактично функціонували дві організаційно не пов'язані між собою прокур. системи: прокуратура ВС СРСР та прокуратури союз, республік (у т. ч. прокуратура УРСР) у структурі респ. наркоматів юстиції. З утворенням П. СРСР розпочався процес повної централізації прокуратури Союзу. Черг, кроком стало прийняття 20.VIІ 1936 постанови ЦВК і РНК СРСР «Про утворення Народного комісаріату юстиції Союзу РСР». Прокур. органи і органи слідства у союз, республіках були виведені зі складу наркоматів юстиції і підпорядковані безпосередньо прокурору СРСР, внаслідок чого рад. прокуратура остаточно склалася як єдина система органів, що здійснювала багатопрофільну прокур.-наглядову діяльність на всій тер. СРСР. Вся повнота прокур. влади зосереджувалася в особі Ген. прокурора СРСР. Його призначала ВР СРСР строком на 7 років. Він повновладно і остаточно вирішував усі питання прокур. компетенції на тер. Союзу, в т. ч. в Україні без погодження з будь-якою укр. держ. структурою, хоча УРСР вважалася суверен, д-вою. Республіка була позбавлена навіть права призначати Прокурора України, прокурорів областей. У Конституції СРСР зазначалося, що органи прокуратури здійснюють свої повноваження незалежно від будь-яких місц. органів, підпорядковуючись тільки Ген. прокурору СРСР. Організація і порядок діяльності органів прокуратури регулювалися Положеннями про прокуратуру СРСР (1933, 1955), Законом «Про прокуратуру СРСР» (1979). Україна, ін. республіки Союзу не мали навіть своїх законод. актів про прокуратуру союз, республіки. Конст. статус П. СРСР визначався Осн. Законом. У Конституції СРСР 1977 вказувалося, що найвищий нагляд за точним і однаковим виконанням законів на тер. Союзу всіма м-вами, підприємствами, установами та організаціями, викон. і розпорядчими органами місц. рад, колгоспами, кооперативними та ін. громад, орг-ціями, посад, особами, а також гр-нами здійснюється Ген. прокурором СРСР і підлеглими йому прокурорами. Централізована прокур. система СРСР об'єднувала прокуратури союз, і авт. республік, країв, областей, округів, міст і районів, військ, та спеціаліз. прокуратури. її осн. завданнями були зміцнення законності й правопорядку, охорона від усіляких посягань на сусп. лад, політ, і екон. систему СРСР, захист прав і свобод гр-н , закон, інтересів держ. підприємств, установ, а також держ. і громад. організацій. Для цього прокурорів було наділено правом опротестовувати незаконні акти, вносити подання про усунення причин правопорушень, розслідувати злочини, притягати винних до відповідальності, їм належало право санкціонувати арешт гр-н . Широкі повноваження мали прокурори у нагляді за законністю діяльності судів, їх рішень, ухвал і вироків, а також за роботою органів поперед, слідства. Прокурори були зобов'язані вживати заходів до своєчас. усунення будь-яких порушень закону. П. СРСР припинила своє існування після розпаду Союзу РСР.

Г. О. Мурашин.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]