Навигация
 
проп-п'ят
<< В начало < Предыдущая Следующая > В конец >>

ПУХТА

(Puchta) Георг Фрідріх (31.VIII 1798, Кадольцбург — 8.1 1846, Берлін) — нім. юрист, представник істор. школи права. Учень Ф. К. фон Савіньї. Навч. в ун-ті м. Ерлангена. Викладав право в ун-тах Німеччини (Ерланген, Мюнхен, Марбург, Лейпциг), з 1842 і до кін. життя — професор Берл. ун-ту. Найвідоміші праці П.: «Звичаєве право» (1828 —37) та «Курс інстатуцій» (1841—47). Будучи фахівцем у галузі римського права, сприяв його реконструюванню до первинного вигляду. Як теоретик істор. школи права розвинув ідеї Савіньї щодо розуміння права як витвору «народного духу» — самост. діючої сили, притаманної будь-якому народу, незмінної і незалежної від плину історії. Право, на думку П., є виразом заг. волі всіх учасників прав, спілкування. Нар. дух безпосередньо створює прав, норми, незалежно від волі окр. індивідів або груп осіб та їх суб'єктив. устремлінь. Особа є тільки носієм права, а не його творцем, і у своїй правосвідомості лише відображає правосвідомість свого народу. Остання не є складовою правосвідомості окр. гр-н, а формується під впливом нар. духу, особливості якого залежать від тер. відокремленості та ге-огр. умов існування конкр. народу і визначають характер певної прав, системи. Право органічно розвивається з «народного духу», як рослина із зерна. Так само виникає і д-ва: «дух народу творить державу, як і право». Але д-ва, на відміну від народу, не просто природ, союз, вона утворюється заг. волею, що організує народ у д-ву. Вона безпосередньо не творить право, а є лише виявом заг. волі.

Вважаючи право продуктом нац. духу, вчений, зокрема, зазначав, що у праві поряд з національними існують певні «загальні» засади. Завдяки цьому народ може запозичувати чуже право як основу для розвитку власного права. Саме цим він пояснював рецепцію римського права. Разом з тим П. підкреслював недоцільність штуч. конструювання і нав'язування людям надуманих прав, систем, створених окремо від «історії життя народного духу», через їх нездатність прижитись у конкр. сусп-ві. Він вважав, що право поступово органічно розвивається і має свою історію, а ритм і стадії його розвитку збігаються з ходом еволюції нар. життя.

Літ.: Новгородцев П. И. Истор. школа юристов. СПб., 1999; Мироненко О. М. Істор. школа права. В кн.: Правова д-ва, в. 10. К., 1999.

І. В. Музика.



 
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
  [ АННОТАЦІЯ]   [а-ад]   [аж-анар]   [анаф-аск]   [асо-ая]   [б-бен]   [бер-брак]   [брат-бюр]   [в-вер]   [вес-вис]   [вит-віз]   [вій-вод]   [воє-в'яз]   [г-герб]   [гере-гос]   [гот-гуц]   [д-демаг]   [демар-державна тер]   [державна цер-десп]   [десят-дій]   [діл-доз]   [док-дяк]   [е]   [є]   [ж]   [з-зам]   [зан-звід]   [звіл-зім]   [зіо-зяб]   [і-інов]   [іноз-іщ]   [й]   [к-карц]   [кас-київ]   [кий-колг]   [коле-ком]   [кон-конкуб]   [конкур-конто]   [контр-корс]   [кору-крип]   [крис-кюч]   [л-лісов]   [лісог-ляш]   [м-маса]   [масл-мих]   [миш-між]   [мік-мой]   [мол-м'ян]   [н-наук]   [наур-необ]   [неод-нюр]   [о-округ]   [окруж-оріх]   [орлан-ощ]   [п-пасп]   [п-пасп]   [паст-пер]   [пес-піс]   [піч-пози]   [позн-посаг]   [посад-правн]   [право-предм]   [предс-примір]   [примус-прон]   [проп-п'ят]   [р-регл]   [регрес-рибак]   [рибал-розум]   [розш-рят]   [с-сев]   [сег-сир]   [сис-сміт]   [смол-співдруж]   [співстрах-стіч]   [стог-суддя]   [судеб-сюр]   [т-тех]   [тим-тор]   [тот-тяж]   [у-уман]   [умис-уяв]   [ф-фой]   [фок-ф'юч]   [х]   [ц]   [ч]   [ш]   [щ]   [ю]   [я]   [_А-В]   [_Г-З]   [_І-С]   [__Лат A-B]   [__Лат C]   [__Лат D]   [__Лат E-F]   [__Лат G-I]   [__Лат J]   [__Лат L-M]   [__Лат N-O]   [__Лат P]   [__Лат Q-R]   [__Лат S-T]   [__Лат U-V]